Найпотужніша геомагнітна буря «Канібал» ознаменувала початок нового сонячного циклу https://cutt.ly/NOMyZ6A
Сонячний шторм знищив 40 супутників Starlink https://cutt.ly/lOMuoaw
Активність Сонця, випромінювання
Сонце випромінює ультрафіолетові, видимі, інфрачервоні, рентгенівські та гамма-хвилі. Вони поширюються зі швидкістю 3 · 105 км/с і вже через 8 хв досягають орбіти Землі. Із Сонця весь час витікає плазма зі швидкістю 300–400 км/с - сонячний вітер, що теж досягає Землі.
Видиме випромінювання стале, а ультрафіолетове й рентгенівське змінюється залежно від зміни активності Сонця. Поступово в атмосфері Сонця виникають утворення, що контрастують із загальним виглядом його поверхні. Це — плями й факели у фотосфері(ділянки з підвищеною температурою), протуберанці в короні(пасма сонячної речовини), а також сонячні спалахи. Усі ці явища зумовлені потужними магнітними полями на Сонці. Їхню появу й розвиток називають проявами сонячної активності,що змінюється циклічно.
Сонячні плями— це темні утворення на Сонці, які є областями виходу у фотосферу сильних магнітних полів. Кількість плям на Сонці — один з основних показників сонячної магнітної активності. Кількість сонячних плям змінюється з 11-річним сонячним циклом. У рік найбільшої активності спостерігають понад 100 плям, найменшої — усього кілька.
Тривалість існування плями може коливатися від кількох годин до кількох місяців. Розміри — від тисячі кілометрів до кількох сотень тисяч кілометрів (декілька діаметрів Землі).
Факели — повсякчасні супутники плям — це місця, де на поверхню Сонця піднімається гарячіша речовина, ніж в інших ділянках фотосфери. Майже завжди факели виникають трохи раніше, ніж плями, й існують у середньому втричі довше,.
Одним з найцікавіших і найпотужніших проявів сонячної активності є спалахи — процеси, що охоплюють усі шари атмосфери Сонця. Найслабші спалахи тривають 5–10 хв, а найпотужніші бушують упродовж кількох годин.
На краю сонячного диска в спеціальний телескоп можна побачити протуберанці. Їх не треба плутати зі спалахами. Протуберанці існують постійно — це щільні холодні хмари водню атомів Гідрогену, які піднімаються в корону й рухаються вздовж магнітних силових ліній. Завдяки протуберанцям відбувається обмін речовин між хромосферою та короною.
Спалах виникає між двома плямами з протилежною полярністю. Під час спалаху енергія випромінюється в основному в невидимій частині спектра (радіо, ультрафіолетовому та рентгенівському діапазоні). Під час сонячного спалаху відбувається викид у міжпланетний простір підсиленого потоку заряджених частинок, які вже через 10–12 год досягають Землі й викликають збурення її магнітного поля (магнітні бурі) та свічення іоносфери, що проявляється у вигляді інтенсивних полярних сяйв
Вплив сонячної активності відчуває техносфера й біосфера планети, і часом вона спричиняє негативні наслідки. Зазнають аварій космічні апарати; виходить з ладу електроніка авіалайнерів, що здійснюють польоти поблизу полюсів; перегорають електротрансформатори, що призводить до аварій у лініях електропередач; посилюється корозія металевих труб магістральних нафто- і газоводів тощо.
Потужні сонячні спалахи й спричинені ними магнітні бурі можуть змінювати циркуляцію земної тропосфери, а також впливати на поведінку організмів, зокрема людини. Медична статистика свідчить, що в дні, коли відбуваються сильні спалахи, у півтора-два рази збільшується кількість захворювань серцево-судинної системи (інфаркт міокарда, інсульт тощо) і кількість смертей. Відомо також про кореляцію між появою спалахів і зростанням кількості дорожньо-транспортних пригод.
Феномен «космічної погоди» нині визнано одним з найважливіших завдань, що потребує вивчення.