Солодкий світ?
М.Р.
Солодкий світ…
Сніги, слизька стежина,
стемніло сонце,
стихла суєта.
Стоїть Собор…
Свята сповила Сина –
спогад світлицею
старанно сновига.
Солодкий світ…
Струмки сюрчать сонату,
слухач
стривоженої совісті спитав:
- Стоїть Собор?
Страждання свого Сина
Свята
стіжком смиренності спліта?
Солодкий світ…
Серпанком сипле сонце,
статура сіяча
серед степів...
Собор сей –
свідок самостверджень, cамозречень.
Свободу спостеріг,
спустошення стерпів.
Солодкий світ…
Сади
скарби сховали,
спокусливо скандують
силуетами.
Стоїть Собор…
Спокійними строфАми
спішить сповідати свої секрети.
Любов Уманська