Сьогодні Явдохи. Казала бабуся
Що жила Явдоха колись. У кожусі
Сиділа під хатою десь недалечко
І з Березнем вела таку суперечку.
"Мені не страшні ні вітри, ні завії,
Нічого зробити мені не зумієш,
Ти Березню. В мене кожух є тепленький,
Пухова хустина, вдягнулась гарненько."
Тут Березень дужче морозом притиснув
І вітер покликав, а той тільки свиснув
І вже закрутилась ціла завірюха,-
Явдоха вже другого тягне кожуха.
"Я, Березню, маю кожухів багато,
Мене не так просто морозом узяти".
А Березень тільки всміхнувся у вуса
І сонцем Явдоху пригрів у кожусі.
"Ой душно мені, як в печі, що у хаті"
І нумо Явдоха кожухи скидати.
І тільки Явдоха позбулась кожухів,
Як знов закрутила нова завірюха.
І снігом мете, вітром злим завіває,
Явдоха вже знову кожухи вдягає.
І тільки вдягнулась, зігрілась, як треба,
Як сонечко раптом пригріло із неба.
Сміється той Березень - просто лягає,
Явдоха ж бо знову себе роздягає.
Ще довго вертілось у них так по кругу -
То сонце, то сніг - не годину й не другу.
Втомилась Явдоха кожухи вдягати
Й як сонечко блисне - їх знову скидати.
Уся розпашіла, вже й дихать незмога,
До Березня каже :" Твоя перемога."
З тих пір як у березні свято Явдохи
Усього в той день може бути потрохи:
І сніг, і мороз й тепле сонечко гріє.
Змагатись із Березнем баба не сміє.
14.03.2023
