Сьогодні весна танцювала вальс дощу,
Так-так під невмирущу музику Шопена,
Так легко в вись взлітала вище хмар,
Безкрила пташка, одинока наречена.
Яскрава, кольорова, дивовижна,
Палітра фарб у сукні майорить,
Палка і пристрасна? Ні, просто ніжна,
Лише в очах її вогонь життя іскрить.
Пливла лебідкою, голубкою літала,
Метеликом кружляла, не торкаючись землі,
Промінням сонця мило обіймала,
І розчинялась в музиці, неначе в дивнім сні.
На землю падали крупинки-насінинки,
Казкові чудо-квіти проростали,
І кришталеві крихітні сльозинки
Дзвіночками конвалій оживали.
Щодня гучніш звучить мелодія п'янка,
В росинках на траві, у дощових краплинках,
В пташинних співах лл'ється гомінка,
В зелених бруньках - намистинках.
Танцюй же, веснонько, танцюй кохана,
Даруй красу, любов, неси тепло,
Ти поділися ласкою, неначе рідна мама,
В серцях людей ти розбуди добро...
Таня Пшенюк
