❄️💠 СНІГОВÍ МРІЇ 💠
А може, пухна́стий
кришталéвий цей сніг,
Що впав на долÍвки ажу́рною ша́ллю,
Хоча б на мить зупи́нить ча́су
швидкопли́нного біг,
Злого пта́ха прогнавши,
ко́трий зветься печаллю...
А можливо, прийде́шня
чарівни́ця-зима
Свіжим по́дихом морóзним
закує‘ під лід тривоги,
Зневіру й сум серде́чний
вітра́ми бу́йними порозвива́,
Віднесе́ него́ди й сльо́зи
за небокрай,
геть із життєвої доро́ги...
Красиво вдя́гнеться весь світ
у вбра́ння білосніжне,
Зі сну глибокого щоденного
нато́млена душа прокинеться;
Сніжинки, мов феї,
здійсня́ть свій чудовий політ,
в повільнім закружлявши вальсі ніжнім,
І знову радість та натхнення
нам в сірих буднях стрÍнуться...
По слідáх, що проля́жуть
на сніжнім полотнÍ‘,
Стане легше до людськи́х серде́ць
шляхи́ любові відшукати,
Загублене щастя своє віднайти,
Міцно стиснути в долоні,
ніби коштовний каміне́ць,
й ніколи більш його́ не відпускати...
В магічному полóні прекрасної пори́
днів світлих передноворічних
Почнуть збуватися всі мрії
й сподівання заповÍтні;
В святко́вім сяйві мішури́
світ стане трошечки добрÍшим,
Хоч ненадовго позабувши
про турботи та події
похмурих днів одноманітних...
І перламутровим метеликом
шовко́вим дивовижним
Влетить тихе́нько щастя
у відчинене засніжене вікно,
Зігріє душу сонячним теплом
домашнім, ласка́вим, зати́шним,
В дитинства казку понесе́,
всіма́ забуту вже давно́...
А може, пухна́стий
кришталéвий цей сніг,
Що впав на долÍвки ажу́рною ша́ллю,
Хоча б на мить зупи́нить ча́су
швидкопли́нного біг,
Злого пта́ха прогнавши,
ко́трий зветься печаллю!...
(Наталя Орішко)
