Смак дитинства
Нема бабусі , - наварила б каші,
Поклала повну миску голубцІ'в ,
Всміхнулася б : "Онученьки ви наші!
Які ж ви в мене, дітки, молодці!"
У згадці аромат її узвару
Та свіжих (щойно з печі!) пирогів.
А десь далеко - дід жене отару
Із вкритих снігом за селом лугів.
А як бабуся вміла готувати :
Холодне, струдлі, ґодзя, гоїрки
І хліб смачний , що й слів не підібрати !
Ох, як вернуть дитинства ті роки ?
Той присмак яблук досі ще у роті ,
Живе тепер у спогаді моїм.
Постійно бабця в клопотах, в роботі,
Та все старалась лагодить усім .
Лишила нам терновую хустину ,
Світлини чорно-білі на стіні
І круглий стіл , який збирав родину
На свято , в будні та на вихідні.
Нема бабусі, - запросила б в гості ,
Накрила на свята багатий стіл...
Як спомин - тільки хатка на помості ,
З якої вікна дивляться пусті.
Лариса Дзиговська
