СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.
Словосполучення — найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом слів.
Види словосполучень
|
За будовою |
За головним словом (ГС) |
За синтаксичною роллю у складі речення |
|
Прості складаються з двох повнозначних слів, між якими один вид синтаксичного зв'язку. Наприклад: Крута гора. Піти додому.
Складні складаються з одним головним словом для кількох простих словосполучень. Наприклад: Маленькі друзі брата.
Комбіновані з кількома різними головними словами. Наприклад: Друзі мого брата. |
мають 4 різновиди: іменникові, прикметникові, числівникові та займенникові.
|
1. Вільні.
2.Невільні. |
Серед підрядних способів, крім загально-реченнєвих способів підрядно-синтаксичних зв'язків розрізняють:
-
узгодження — словосполучення, у якому залежне слово відповідає на питання означення: який? чий?;
-
керування — словосполучення, у якому залежне слово відповідає на питання додатка: кому? чому? кого? чого?… ;
-
прилягання — словосполучення, у якому залежне слово відповідає на питання обставини: коли? як? де? скільки?.