На позначення другого місяця року слово «лютий» (у написаннях: люты[a], лютыи[b], лютый[c]) трапляється в руських стародруках з XVI ст. Назва походить від прасл. *ljutъjь «суворий, холодний; злий, жорстокий», що зумовлено характерними для цього періоду морозами та завірюхами.Вперше даний місяць був введений в календарну систему Нумою Помпілієм, коли відбувся перехід від десятимісячного місячного календаря до дванадцятимісячного сонячно-місячного. Його було названо на честь етруського бога Фебрія (одне з культових наймень Плутона), який у давньоримській релігії був богом очищення і на його честь у цей період проводились відповідні обряди. До реформи календаря 45 р. до н.е. лютий мав від 23 до 28 днів, а після реформи – за ним закріпили тривалість 28 днів, а щочетвертий рік додавали ще один день (такий рік стали називати bissextile – високосний).