Слова, слова, а з них вся наша мова,
Краса її залежить теж від слів.
Буває вона ясна, барвінкова,
Ну,а бува зажурена до сліз.
Буває добра,щира,милозвучна,
Весела,радісна та говірка.
Ну,а буває зла,лайлива,гучна,
Навіть,болючіша і від кнута.
Буває словом душу ти злікуєш,
А чи, може,врятуєш десь життя.
Ну,а буває зовсім докатуєш,
Зірвеш у шмаття й ту,яка була.
Є слово,як бальзам ляга на душу,
Від горя й бід вона,аж оживає.
А є таке,що вовком вити мушу,
Ніби хтось сіль на рану посипає
Є слово заспокійливе,що тихо,
Так ллється,як мелодія сумна.
А є бурхливе,ніби справжнє лихо,
Воно гримить,наче гроза шумна.
Є і пестливе,лагідне,кохане,
Воно,лиш теплотою виграє.
А є різке, колюче,непрохАне,
Душа від нього каменем стає.
Є ще такі,які не забуваєш,
Лелієш їх на протязі життя.
А є,що увесь вік їх пам'ятаєш,
Від них сльозливе у душі виття.
Отож, слідкуйте завжди за словами,
Хай буде мова сповнена добра.
Не бийте ними,ніби батогами,
Бо на землі і так багато зла.
Автор Інна Шкода .
Світлина з мережі.
