Одна людина, завершивши свій земний життєвий шлях, змогла поглянути на нього зі сторони. І вона бачила довгий ланцюжок слідів босих ніг, що тягнулися по піщаному берегу вздовж безмежного Океану.
– Це – твій життєвий шлях, — раптом почула Голос людина. – І я – твій Ангел-Охоронець – пройшов його разом з тобою, допомагаючи тобі у скрутну хвилину.
І справді, поглянувши пильніше, людина побачила – доріжка складається з двох пар слідів босих ніг. Проте людина помітила ще дещо, тому з докором сказала:
– У тебе, напевно, були важливіші справи, коли ти залишав мене наодинці з моїми проблемами…
– Чому ти так вирішив? – здивувався Ангел.
– Поглянь, – пояснила людина, – на моєму життєвому шляху є проміжки, де лишилися сліди тільки однієї пари ніг. Виходить, тоді я був сам. І саме тоді, коли мені було найскладніше.
Ангел помовчав хвилю і відповів:
– В ті миті твого життя я ніс тебе на руках…
