Славний Дніпро.
Дніпровські хвилі на берег набігають
Про щось таємне стиха шепотять,
Минулі роки, вони ще пам'ятають
Тоді ще не чули, як ракети летять.
Колись в добрі часи, ракети ходили,
Не ті, що зараз Україну бомблять.
Мирні ракети Дніпрові хвилі гонили,
Щоб людям красу краю показать.
Весь Черкаський, Канівський край квітучий
В шумовинні весняні сади на берегах.
І гордо несе свої хвилі, Ревучий
Туди, де був колись козацький шлях.
За свій вік, Дніпро бачив радість і горе,
Не одну війну він колись пережив,
Та знову на нашу рідну землю,
Через роки, ворог непрошений ступив.
Він дуже української землі хоче,
Хоче пити воду із святого Дніпра!
Хотіти кажуть можна, та не зуміє,
Бо не подолає нашу країну орда.
Славний Дніпро і далі бігтиме до моря
І нестиме пахощі квітучої землі.
Україна відродиться від горя,
А мирні ракети ходитимуть, від зорі й до зорі!
Валентина Ілляшенко
