СКОРО ЯВДОХИ…
Заплющило -Засльотило -Березень..- Явдохи,
Пручається -Відступає зимонька потрохи,
Закружляла вітром буйним -Сніги розтопила,
Туман густий розстелила - Поділ намочила…
Життєславна, життєдайна газдиня Докія,
Поспішає весна красна, а з нею й надія,
Розбудила земну силу - Ознаменувала,
Вже й маленька вівсяночка зранку заспівала..
Святі ключі від водиці дістала з полиці,
Заспівають весняночку дівки й молодиці,
Необхідні ті ключики новому врожаю,
Бути теплу..-Бути сонцю, квітнути розмаю
Обліпили верболіз котики пухнасті,
Клубочаться угорі хмарини купчасті…
Плаче…- Плаче Євдокія дрібними дощами,
Весна зиму проводжає буйними вітрами,
Б’є поклони туманами, стелячись до ніг,
Де-не-де ще залишився клаптиками сніг,
На горбочках…-У ярочках за траву вчепився,
Чи глибоко десь у ямці приліг..-Притулився
Ще трішечки, блисне сонце –стече ручаями,
Повернуться із вирію журавлі ключами,
Принесуть на своїх крильцях ластівки тепло,
Але нині нам Явдоха вже віє в чоло….
