СКАРЛАТИНА –( від лат. –багряний).
Збудник - b-гемолітичний стрептокок групи А. Токсини цього мікроба сенсибілізують організм дитини, що сприяє розвиткові таких хвороб, як ревматизм, гострий гломерулонефріт. Збудник присутній у виділеннях хворого - мокротинні, слині, слизу із носа, сечі, чим і обумовлений шлях розповсюдження хвороби.
Джерело інфекції - хвора людина; заразний період триває з моменту появи перших ознак хвороби.
Шляхи поширення : повітряно-крапляний, контактно-побутовий через предмети, заражені виділеннями хворого ( іграшки, посуд, білизна, одяг..).
Інкубаційний період- від 2 до днів.
Симптоматика: починається раптово з підвищення температури, блювання. Діти скаржаться на біль у горлі, болісність при ковтанні. У зіві – ознаки ангини. У перший чі другий день хвороби з’являється яскравий висип у вигляді дуже дрібних плямочок. Шкіра стає рожевою, а іноді- навіть червоною. Характерним є обличчя хворого на скарлатину – на тлі яскравого рум’янцю виділяється білий носогубний трикутник. На шиї збільшуються лімфатичні вузли. Язик у перші дні хвороби обкладений нальотом, надалі очищується, його поверхня стає зернистою і червоною, нагажуючи стиглу малину ( симптом “ малинового язика”)
Через 5-6 днів температура тіла знижується. Висип зникає. На другому тижні на місці висипу з’являється лущення. На тулубі лущення дрібне. На долонях і підошвах – більшими пластинками.
Нерідко, особливо у маленьких дітей, скарлатина може мати нетиповий перебіг: невисока температура, блювання відсутнє, висип дуже блідий, помітний тільки на ліктьових згинах і пахвині.Інколи висипу взагалі не буває. У таких випадках діагноз поставити важко, хворі діти залишаються серед здорових і можуть їх заразити.
Ускладнення. Скарлатина небезпечна перш за все своїми ускладненнями. Серед них – міокардит, нефрит, пневмонія, артрит, отит, гломерулонефрит.
Профілактика:
Специфічної профілактики немає.
Хвора дитина відокремлюється від здорових на 21 день.
Встановлення карантину на 21 день у дитячому закладі.
