Сіра весна...
А раніше ж була кольорова.
І кульбаба цвіла,
І паслася на луці корова.
Всі чекали дощу
І садили цибулю на грядці.
І раділи хрущу
І дерева білили, як в казці.
Нині -- все ,як завжди.
Тільки вицвіли трохи обличчя.
Стільки болю й біди,
Що не стерти той сум за сторіччя.
Посіріла весна...
І краса не у всіх. І не всюди.
Ходить доля сумна
І питає: "Для чого це, люди?"
Сіра весна.
Та, ще буде усе кольорово,
Бо кульбаба цвіте
І летить до небес гонорово...
10.05.2022
Людмила Галінська
