***
Січень до фінішу добіг,
Вже лютий лине з піднебесся.
А надворі – то дощ, то сніг
І вітер із зими сміється.
Якась хирлява і слабка
Стала цариця-сніговиця.
Була морозяна й дзвінка
Колись та славна молодиця.
Та постаріла вже вона,
Грипує й кашляє небога.
Наллю їй теплого вина
І хай збирається в дорогу.
Бо лютий швидко промине,
Хоч і побіситься ще трішки.
А там весна крилом війне
Й зажебонять дзвінкі потічки.
Розквітнуть ніжні бриндушки
Десь на узліссі на полянці.
Й запросить молода й дружки
Мене з онучкою до танцю.
31.01.2024 р.
