…Шукаю тата…брата..друга…сина..
Не вийшов з бою….Соледар…Бахмут…Бахмут..
Зник безвісти…Озвіться побратими ..
І відпишіть у вайбер…чи Фейсбук …
Чекає мама….діти і дружина…
А дні минають ..мов між них ідуть..
Лиш гріє душу …жевріє надія..
Живий .Поранений. В полоні може буть..
А ні дзвінка…ні слова…Мов лавина—
думки тривожні….тиша —каламуть…
І серце посекундно...похвилинно
Міняє ритм...життя збагнути б суть...
...Шукаю тата…брата…ось світлина…
Вдивіться…може бачили татУ..
І очі карі...І зелені ..Сірі...Сині...
І родимку ..і шрам через щоку…
Чекаю чоловіка…батька…сина..
Частину серця …Як без нього буть?
Я дочекаюсь...вірю...я повинна..
Його із бою...з напрямку Бахмут...
..Врятуй їх ,Господи! Зціли хто у шпиталях.
Додому із полону поверни.
Хай знайдуться усі кого шукають.
А тих ,хто в Небі міцно обійми..
М
Ї. 20.01.2023
Автор: Лариса Юсковець
