........В.Г. Короленко
писав одному із своїх друзів:
"Моїм головним художнім
завданням було не тільки відтворення
психології сліпого, а й відображення
загальнолюдської мрії за ідеалом, туги за повнотою людського
існування".
..........Це повість про духовне випробовування особистості, яка має знайти
саму себе, сенс свого існування серед людей.
...........Петрусь відчуває потяг до музики, живої, просякнутої справжніми
людськими почуттями.
............Доля послала йому ще один дорогоцінний дарунок - знайомство з
Евеліною, донькою сусіднього посесора (орендаря маєтку) Яскульського.
Вона стала добрим другом Петрусеві, а згодом, коли діти виросли, між
ними зародилось кохання. Петро не розумів і не знав, як йому жити в
цьому світі, де йому шукати свій шлях. А Евеліна, маючи добре серце,
страждала разом із ним.
..............Петро Попельський знайшов духовну мету - це мистецтво, що
веде його до пізнання світу й самого себе. Подружнє життя з Евеліною й
народження сина - не сліпого, а зрячого, стало для Петра винагородою за
його болісні шукання..
.......................................До вашої уваги ........................................
