«Шолом-Алейхем» у перекладі означає «Мир вам!», що так актуально звучить нині на всіх мовах як заклик до миру, єдності та злагоди.
Шолом-Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів — українського та єврейського,— їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.
Справжнє ім’я -Соломон (Шолом) Наумович (Нохумович) Рабинович. Народився 2 березня 1859 р. в м. Переяслав.
Дитинство пройшло в містечку Вороньків Полтавської губернії.
Батько – Наум, крамар, торговець, орендатор. Мати, коли хлопчику виповнилося 13 років, померла. Батько одружився на сварливій жінці з м. Бердичева, яка не любила хлопця.
Навчався в хедері – єврейській початковій релігійні школі, в Переяславській повітовій школі (1873 р.), за успіхи в навчанні йому було призначено стипендію в розмірі 120 крб. на рік. Закінчив на відмінно (1876 р.). Під впливом європейської просвітницької літератури здобув загальну освіту.
Перший літературний твір - славнозвісний словник лайок і прокльонів мачухи «Мачущин лексикон». З 14 років почав писати мовою іврит історичні та пригодницькі романи
З 17 років працював домашнім вчителем на Полтавщині в єврейського магната-орендатора Елімелеха (Мейлаха) Лоєва, 1880-1882 рр. – громадський рабин у Лубнах.
12 травня 1883 року одружився з колишньою ученицею Ольгою Лоєвою. З 1883-1887 р. жив і працював у Білій Церкві. Мав 6 дітей.
1883 р. – вийшли друком мовою ідиш повість «Два камені», оповідання «Вибори», під якими вперше підписався Шолом-Алейхем (Мир вам!)
Творча спадщина:10 романів, 20 п’єс, сотні повістей, оповідань, статей. Писав свої твори легко, швидко, часто переробляв їх, дописував, доповнював. За безцінь продавав видавцям свої авторські права.
1905 році через єврейський погром в Києві, спочатку переїжджає до Львова, потім мандрує Європою. Відвідує Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. 1917-1914 рр. – жив в Італії та Швейцарії. Застудився, захворів на туберкульоз. 1915 р. – переїхав до Нью-Йорка, де допоміг заснувати Єврейськомовний Театр Мистецтв.
Помер 13 травня 1916 р. в Нью-Йорку. Похований на Бруклінському кладовищі, згідно із «заповітом»: «Хай мене поховають не поміж аристократів, вельмож чи багатіїв, а серед звичайних людей, робітників, разом із справжнім народом»
