Наголошую, що я люблю ШІ і користуюся ним. Тому не намагайтеся далі звинуватити мене у тому, що я сприймаю ШІ як загрозу. Проте я дійсно вважаю, що використання ШІ в межах школи є загрозою для розвитку дитини.
Мої тези дуже прості. Перед тим як почати генерувати готові думки, варто спочатку навчитися генерувати власні. Діти потребують постійного обмеження, бо це діти, їм не можна давати свободу у всьому, поки вони не навчаться бути відповідальними. Дітей треба довго і важко навчати, щоб вони набули базових навичок для життя, це дуже складний процес.
Мені раніше завжди була зрозуміла мета освіти — навчити вчитися впродовж життя, навчитися здобувати знання, навчитися думати та логічно мислити, навчитися досягати мети та долати перешкоди. Навчання завжди було складним і ніколи ще не було таким легким, як зараз.
Діти в усі часи не хотіли читати, завжди їх змушували це робити, бо це корисно для розвитку мозку. Всі знають, що читання — це розвиток, бо в цей час формуються власні думки, бо це природний процес перебування зі своїми роздумами. Але саме зараз багато освітян під впливом МОН радять вже не читати книжки, а дивитися фільми про ці книжки. Так само під впливом МОН нашим дітям у школі розповідають про користь ШІ, показуючи, що можна швидко згенерувати будь-який текст чи картинку, а часто це звичайне ГДЗ. Мені вже якийсь вчитель пише, що підтримує навіть нормальність згенерувати реферат.
Тобто, саме у той період життя, коли дитина швидко стає залежною від будь-чого, цій дитині дають у руки кнопку «Зроби все за мене». У шкільному віці дитина просто не здатна використовувати ШІ для аналізу даних, наукових досліджень, редакторської діяльності — бо єдина мета дитини в шкільному віці — це використати ШІ для генерації домашніх завдань або розваг. І саме в цьому шкільному віці наш МОН через вчителів нав’язує дітям довіряти ШІ більше, ніж вчителю.
Коли вчитель говорить дітям: «А давайте подивимося, що про це думає ШІ», — то тим самим вчитель робить ШІ кращим експертом за себе. І це дрібне порівняння, бо мене більше лякає, що дітям під час уроку пропонують генерувати картинки, що є звичайною розвагою, а не навчанням.
Генеруючи будь-які тексти, діти втрачають вміння створювати тексти самостійно. Є різниця між тим, щоб самостійно створити малюнок чи згенерувати його. Згенерована картинка не має жодної цінності, у той час, як створена самостійно вже є проявом мистецтва і тим самим набуває цінності.
Раніше людство мріяло, щоб роботи взяли на себе рутинні операції, щоб люди зосередилися на творчості, а зараз все відбувається навпаки. Наприклад, людина згенерувала гарну думку, а не створила її. Людина стає нездарою, думаючи, що вона щось зробила.
Використовуючи ШІ у школі, ви гальмуєте розвиток дитини. Ви буквально нав’язуєте швидкі рішення. Дуже часто зробити швидко навіть для дорослих є поганим, бо втрачається якість. Прискорити роботу за допомогою ШІ можна лише тоді, коли ви вже вмієте робити свою роботу якісно, і ШІ виступає асистентом, якого ви здатні виправити та проаналізувати.
Вже з’явилася проблема, коли оцінки виставляють не за знання дитини, а за знання ШІ. Усім, хто дотичний до освіти, варто задуматися, а яким чином ми можемо проконтролювати якісне здобуття знань, бо це і є розвиток дитини.
