В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
В панів народжується пан
І долю вибирає сам.
А в кріпаків - лише кріпак
І нелегке життя проходить так…
Росте Тарасик у неволі
І не жаліються на долю.
Любов до неньки не втрачав,
Бо віру і надію мав.
Хлопчину в дев’ять мати покидає,
Іде у вічність,а його лишає
Ще зовсім юного, иалого,
Такого щирого й простого.
Росло дитя,мов кущ калини,
Минали дні,ішли хвилини.
Ще й досі радості не знав,
У дванадцять – сиротою став.
Йому завжди талант допомагає,
Про це шевченко добре знає.
А щастя сяяло в очах
Як малював, хоч при свічках.
В Петербург приїхав з паном,кріпаком лиш був за станом.
Його друзі ще з юнацтва
Викупили із кріпацтва.
Вже і воля привітала,
Та Вкраїна сумувала.
Тарас спокою не мав і ночами щось складав.
Писав вірші для народу,
Так боровся за свободу.
Люд весь чесний поважав,
Козаків всіх прославляв.
“Кобзаря” тепер читають,
Усі вірші його знають.
Й славить Тараса Шевченка
Його мати – Україна-ненька.
