Осінь. Втомлена усмішка. Сірий день і сумний ранок. А що для нас осінь? Осінь — це сухі кленові листочки, що обпадають з дерев. Це — дощові дні, коли приємно дивитися на яскраві кольори, які в цей час, особливо природні. Осінь — це повітря наповнене запахом дощу та мокрого асфальту. Осінь — це вулиці, запахи яких долинають від кондитерських чи різноманітних кафе. Осінь - час песимістів і меланхоліків, час тих, хто любить сумувати й мріяти, склавши руки. Осінь - це кленове листя, різнокольорове, як частина дитячого малюнка і тонкий запах диму. Вчусь любити тебе, осінь, таку вогненну, незбагненну , примхливу красуню, що пахне яблуками і дихає холодом, що кидається золотом і просить її любити, даруючи примарне тепло на декілька днів. Добре, що є осінь, вона ніжно та акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук в кишенях та приємної меланхолії... Чому я найбільше люблю осінь? Я люблю її за обпале листя, холодні вечори та яскраві заходи. А ще за те, що восени можна плакати під дощем. І ніхто не вважає це дивним …
