Щоденно, кожної хвилини
Хтось полишає білий світ,
І душі в небо тихо линуть,
Зів’янув на землі їх цвіт.
Ми також у цю чергу стали,
Ми в черзі цій уже давно,
Ми навіть і не уявляли -
З народження в ній стоїмо.
І нам ніколи не дізнатись,
Хто крайній, хто за ким стоїть,
Не можна з кимось помінятись,
Вперед не можна пропустить.
І неможливо схитрувати,
Щоб вийти з черги взагалі,
Чи просто у кінці десь стати,
Або уникнути її.
То ж, доки в черзі стоїмо ми,
Допоки Бог дає нам жить -
Давайте жити по-людському,
І цінувати кожну мить.
Давайте вчитись пробачати,
Творити, а не руйнувать,
На завтра все не відкладати…
Бо завтра може й не настать.
Давайте будемо добріші,
Давайте берегти сім’ю,
І рідним говорить частіше
Три слова: «Я тебе люблю»!
Лія Острова #Юлія Кострова#
