Якось один корабель потрапив у сильний шторм, і одного чоловіка хвилями викинуло на берег безлюдного острова. Отямившись, він почав молитися і щодня вдивлятися в морську далечінь, сподіваючись, що хтось припливе йому на допомогу.
Але час минав, а рятувальників усе не було. Тоді чоловік зібрав уламки дощок на березі і побудував собі невелику хатинку, щоб ховатися від вітру та дощу і зберігати там знайдену їжу.
Одного дня він пішов шукати фрукти, а коли повернувся, побачив страшну картину: його маленька затишна хатинка палала яскравим вогнем, а в небо підіймався високий стовп чорного диму! Усе, що він збудував, згоріло.
Чоловік сів на пісок і гірко заплакав від відчаю. Йому здавалося, що це кінець, і він уже ніколи не повернеться додому. З цими сумними думками він заснув прямо на березі.
А рано-вранці його розбудив гучний гудок. Чоловік відкрив очі і не повірив своєму щастю: до острова наближався великий рятувальний корабель! Його помітили і швидко забрали на борт.
– Як ви дізналися, що я тут? – здивовано запитав чоловік у моряків.
– Ми побачили твій великий сигнальний вогонь і дим! – відповіли вони.
Як пояснити цю притчу дитині:
Ця історія вчить нас ніколи не здаватися і не втрачати надії, навіть якщо здається, що сталася велика неприємність. Іноді те, що виглядає як біда (наприклад, згоріла хатинка на острові, або в житті – зламана іграшка чи зіпсовані плани), насправді може виявитися кроком до чогось дуже хорошого або навіть справжнім порятунком. Коли трапляється щось погане, не варто одразу плакати і думати, що світ несправедливий, адже ми не завжди відразу бачимо, як саме ця подія обернеться на краще. Головне – вірити в добро, довіряти Богу і не опускати руки.
