Ще пишеться зимова казка,
ще гріють душу ліхтарі.
Зимових свят скінчилась в'язка,
і я всім серцем у весні...
Ще, навіть, лютий не вродився,
ще купи снігу за вікном.
Он срібний місяць надщербився,
як побілив зіркù вапном...
І сплять в заметах ще ведмеді,
а в зайців шубки, як в кульбаб.
Замотаний весь світ у пледі,
не чути горобців-нахаб.
Ще крутять вальси в заметілях
старі ялинки у парчі,
в них кавалери посивілі --
в перуках приспані кущі...
Ще так гірчить гаряча кава,
казки арабські по ночах...
А горобина, вся кривава,
чекає сонця в своїх снах.
Ще пишеться зимова повість
по вимерзлій сухій траві,
де бродить пані-загадковість.
А я всім серцем у весні...
16. 01. 2021
Людмила Галінська
