Ще не цвіли ні проліски, ні сливи.
Ще дві синички грілись біля ніг.
Вітри скакали в полі білогриві,
Виблискував на сонці білий сніг.
Стояв ще лютий у вікні й марудив.
Він мав у торбі лід і сухарі.
Та вже весна позолотила груди
Й ганяла на калині снігурі.
Вона ховала у кишені руки.
І куталась у шалі голубі.
Вона вже готувала річку й луки
До котиків на молодій вербі.
До трав шовкових, до мурах по шкірі.
Весна вже готувала сік беріз.
Стояли ранки переважно сірі.
Стояв ще сірий тонкий верболіз.
Бо ще був лютий. Гнав усіх у хату.
Та й ще мороз викручував кістки.
Синички ще сідали на загату.
Рипіли в білім інії хвіртки.
І готувались дві зорі зустрітись -
Зима з весною, і погомоніть.
А потім разом тихо помолитись
Щоб одній йти, а іншій відлетіть.
Г.Потопляк.
