Ще не чули ви такого –
Вовк любив земну красу,
Млів від листя золотого,
Вранці пив із трав росу.
Все любив навколо себе –
Що росло і що цвіло,
Задивлявсь туди, на небо,
Де лиш сонечко зійшло.
Любив нюхати рослини.
Йому квіти до душі.
Збирав ягоди малини,
Сушив м'яту й спориші.
Шепотіли тихо звірі:
– А цей вовк якийсь дивак...
Навіть сойки на верхів'ї
Схвально стверджували: – Так!
Все те вовкові байдуже,
Що про нього йдуть чутки.
Він природу любить дуже
І про неї всі думки.
Оксана Козак
09.10.2024
