Ще мить, - і юний березень загляне
бурулькою в замурзане вікно...
Вона прозора, і швиденько тане,
закапотить, як з келихів вино...
Ще мить, - і розкидАє жмені квітів
ро лУках, і галявинах, лісах...
І залунає звуками трембіти
його душа у спраглих небесах...
Розбудить вЕсну ,сонну і звабливу,
піснями стомлених ,маленьких горобців...
І перші проліски з фіалками курсивом
напишуть повість, краще за митців...
І повискакують, як з глечика, нарциси -
така принада для занудливих комах...
До неба вигнуться тюльпанів тОнкі списи,
і прокладуть весні барвистий шлях...
Ще мить...
Людмила Галінська
