Садила мама сад:
Тут яблуньку, там грушку
І синій виноград,
І біля ґанку ружу.
Для дочок і синів,
Для онучат, для роду,
Хоч знала, що сама
Вже не скуштує плоду.
Хоч знала, скоро час,
Дорога кличе в небо...
Садила мама сад...
Як пам'ятник...Для себе...
