Якщо учитель хороший,то і методи,які він використовує є хорошими. Чи не так?Пропоную тут кілька прикладів для розвитку пізнавального інтересу здобувачів освіти на уроках біології.
З цією метою доцільно використовувати художнє слово. Учні, слухаючи слова поетів та письменників про природу, переживають разом з авторами явища природи, тісніше відчувають усю її красу. Так формується естетичне відчуття гармонії, краси, єднання з навколишнім світом та ціннісні орієнтації на збереження довкілля., уміння екологічно виважено взаємодіяти з ним. Паралельно із розвитком пізнавальних інтересів у свідомості учнів завдяки впливу творів мистецтва, які діють на чуттєву сферу, формуються загальнолюдські цінності: любов до природи, Батьківщини, патріотизм, доброта, чуйність, милосердя, співчуття , повага до людей і ін.
На уроках біології можна використати різноманітні джерела художнього слова:
- народну творчість;
- уривки з творів відомих поетів і прозаїків української і зарубіжної літератури;
-літературну творчість самих учнів.
Використання творів мистецтва буде доцільним на різних етапах уроку. Під час організаційного моменту це допоможе створити відповідний настрій задля мобілізації творчих зусиль учнів. Наприклад, вірш Ліни Костенко:
Цей ліс живий.У нього добрі очі
Шумлять вітри у нього в голові
Старезні пні, кошлаті поторочі
Літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
На білі вальси радісних беріз
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
Дощу напився і за день підріс
Багряне сонце сутінню лісною
У просвіт хмар показує кіно.
І десь на пні під сивою сосною
Ведмеді забивають доміно.
Малі озерця блискають нез лісно
Колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом,
А вже тоді я можу із людьми,-
послугує хорошим епіграфом як для уроку «Взаємозв’язки організмів в рослинних угрупуваннях», так і до теми «Гриби». Ліна Костенко одна з тих митців, для яких тема природи завжди на чільному місці. Справа не лише в тому, що у її віршах зустрічається багато пейзажних замальовок, а тому , що природа суттєво впливала на особливості світобачення поетеси, її духовності. Отже, кожне спілкування з творчістю Ліни Костенко – це завжди важливий урок, на якому навчаєшся речам простим і мудрим, вічним загальнолюдським цінностям.
На етапі актуалізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності учнів з допомогою художнього слова легко поставити проблемне питання. Наприклад, гумористичний вірш знову таки Ліни Костенко «Горобець із сивою бородою» викличе у дітей сміх і пізнавальний інтерес до теми «Розмноження птахів».
Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!
Горобець із білою бородою!
Що за диво дивнеє? На віку
Вперше бачу бороду отаку.
Може він старійшина чи мудрець?
Може він заслужений горобець?
Ні, несе у дзьобику він пір’їнку,
Пригодиться діточкам на перинку.
Звертаємо увагу дітей про на те, що птахи турботливі і жертвенні батьки і це норма для світу тварин (А для людей?..). А далі ставимо проблемне питання:
- Для чого горобці збирають пір’я? Чи всі птахи поводяться так само? На це ми знайдемо відповідь, вивчивши тему «Розмноження птахів».
У Андрія Топачевського зустріла два оповідання, що виховують у дітей волелюбність, прагнення свободи: «Волелюбність» та «Бобирі не залишають рідних місць». Навіть черв’яки, як підмітив Топачевський, прагнуть вирватись на волю з усіх сил, а що вже говорити про людину…А у коротеньких оповіданнях Василя Сухомлинського «Хлопчик і дзвіночок конвалії», «Ліхтарик», «Тільки живий красивий» звучить ода красі життя і тривога за його тендітність і вразливість. Василь Сухомлинський зазначав, що «природа-величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу»[2,с.4].Поради вчителям і художні твори видатного педагога надзвичайно актуальні для створення педагогічних технологій аксіологізації навчально-виховного процесу в школі.
