Розвиток особистості – шлях до лідерства.
З досвіду роботи по розвитку і вихованню особистості творчої обдарованості дітей та сприйняття ними життя через мистецтво.
У формуванні естетичної і художньої культури особистості хореографічне мистецтво є найважливішим аспектом художньо-естетичного розвитку. Хореографічна творчість є одним із засобів всебічного розвитку особистості. Творча особистість - найважливіша мета як усього процесу навчання, так і художньо-ритмічного розвитку. Без цього неможливо вирішити найважливіше завдання всебічного і гармонійного розвитку особистості.
Ключові слова: розвиток особистості,формування навиків, виховання якостей лідера.
Мета: виховання всебічно розвиненої особистості засобами хореографічного мистецтва. Добитися усвідомлення дитиною свого унікального природного таланту і засвоїти досвід його реалізації упродовж життя.
Завдання: розвивати потенційні можливості та природні здібності засобами хореографії; формувати духовно багату особистість, яка володіє вміннями й навичками виразно і естетично користуватися засобами хореографії; навчити дитину тому, як вдосконалюватися самостійно і використовувати усі можливості сучасного інформаційного середовища протягом всього життя.
Результативність: у своїй практичній діяльності я враховую інтереси дітей та суспільні інтереси, визначаючи напрямки своєї діяльності. Готую дітей до творчої діяльності в різних видах професійного і самодіяльного мистецтва, намагаюсь творити позитивну взаємодію внутрішньої і зовнішньої гармонії особистості, вчу дітей відчувати і творити красу тіла, красу думки, красу любові, пізнавати істину, красу буття. Як результат колектив отримав звання «Народного» та постійно підвищує свій професійний рівень.
СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ
Кожен вид мистецтва має свої специфічні закони відображення життя, свої особливі форми, виразні методи і свій матеріал.
Письменник пише роман, повість, п’єсу, користуючись словом; композитор в своїй творчості користується звуками музики; художник – фарбами; скульптор – пластичними матеріалами, а хореограф – виразною пластикою тіла, рухами, мімікою і жестами.
Але всі види мистецтва об’єднує одна ціль – створення краси, яка рівнозначна добру, душевній і фізичній досконалості людини. Створена мистецтвом ідеальна краса народжує в людині благородні наміри до самовдосконалення.
Для створення умов розкриття та розвитку творчого потенціалу дітей, формування у них стійкої мотивації до занять хореографією і досягнення ними високого творчого результату застосовуються традиційні та інноваційні підходи.
В роботі з дітьми використовуються сучасні педагогічні технології: особистісно - орієнтоване навчання, яке забезпечує розвиток та саморозвиток особистості гуртківця, виходячи з виявлення його індивідуальних особливостей. Через хореографічне мистецтво, робота гуртківців спрямовується на розкриття свого духовного світу, створюються умови для формування всебічно розвиненої особистості. Теоретично і практично створюється освітнє середовище, виховуються навички та любов до мистецтва, та риси лідерства.
На своїх заняттях використовуємо різноманітні методи навчання (інформаційно-рецептивний, евристичний, дослідницький, репродуктивний), частіше всього поєднуючи їх. В роботі намагаємось домогтися, щоб, вивчаючи рух, діти творчо висловлювали свої почуття, пояснювали один одному, як його треба виконувати. Це веде до чіткішого уявлення образу руху, що, в свою чергу, впливає на розвиток фантазії, яка допомагає дитині глибше розкрити свій духовний світ.
Організовуючи роботу хореографічного колективу, ми ставимо за мету навчити дітей:
Правильно розподіляти між собою ролі спільної діяльності й виконувати свої обов’язки ;
Бути керівником міні-групи в їхній творчій діяльності;
Дотримувати правил спільної роботи та бути гарними виконавцями.
Пріоритетною метою моєї педагогічній діяльності, як керівника хореографічного гуртка, є:
Формування основ здорового способу життя.
Зменшення захворюваності вихованців.
Вивчення досягнень науки та передового педагогічного досвіду з проблеми збереження психічного і фізичного здоров’я вихованців.
Виховання інтересу до активної рухової діяльності кожної дитини.
Формування системи валеологічних знань, основ екологічної освіти.
Створення на заняттях з хореографії оптимального рухового режиму, який відповідає біологічній потребі організму дитини.
Стимулювання до безпосереднього переживання стану «м’язової радості».
Постійне пропагування принципів здорового способу життя серед.
Практичні уміння і навики формуються через виступи дітей у хореографічних постановках. Як результат, гуртківці стають переможцями регіональних, обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсів. Досвід роботи доводить, що саме в позашкільному закладі дитина має можливість проявити свої творчі здібності, розвинути риси лідера, який працює в колективі.
Керівник має розпочинати свою роботу з найменшими учасниками колективу з вивчення індивідуальних особливостей кожного. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень вихованості учня, його ставлення до людей різних професій, батьків, друзів, самого себе. І тому у перші тижні роботи з новою групою, намагаюсь провести якомога більше різноманітних справ: прогулянки, диспути, бесіду з вихованцями та їх батьками. Це допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну роботу гуртка, враховуючи потреби вихованців.
До складу гуртка входять діти з різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.
Заняття намагаюсь організувати, щоб дітям було цікаво. Вважаю, що при проведенні гурткової роботи основними ворогами є сухість, монотонність, формалізм. І тому завжди шукаю шляхи, щоб викликати у дітей живий інтерес до виконання завдання, “запалити” їх до творчої праці.
Для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку форми хореографічної діяльності – танці, марширування, уроки ритміки, фізичні спортивні вправи – відповідають їхній природній потребі в русі. Рух стимулює діяльність організму, сприяє напруженню м’язів, активізації всіх органів. Потреба у русі в єдності з потребою нових вражень є провідною в розвитку дітей даного віку. Цей процес відбувається нерівномірно. Кожний його період характеризується вибірковою продуктивністю в напрямках, наприклад: розвитку м’язів тіла, оволодіння уміннями танцювального руху, ритміки, тощо. Такі періоди називають сенситивними. Вони визначаються найбільшою продуктивністю розвитку деяких умінь, властивостей і мають тимчасовий перехідний характер. Для становлення сфери рухів дуже важливим вважається саме вік дошкільника і молодшого школяра. У цей час відбувається становлення дитячого організму, іде інтенсивний розвиток органів руху; прості і складні рухи визначаються невимушеністю.
Динаміка розвитку дітей залежить від їхніх потенційних можливостей, тобто поєднання пізнавальних психічних процесів учнів та наявних у них знань, умінь та навичок.
Тому розвиваючи в кожному з учнів унікальну особистість, намагаюсь організувати навчання дітей відповідно до їх власних можливостей і здібностей, враховуючи потенціал кожного.
Першим етапом педагогічної діяльності є визначення потенційних творчих можливостей учнів. За участю батьків, спільно з практичним психологом визначаємо обсяг довільної уваги та уяви, швидкість та темп навчання, фізичні, художні, музичні уміння, пізнавальні інтереси дітей.
Другим етапом роботи над поставленими завданнями є технологічний підхід до організації навчально-виховного процесу.
Складовими розвитку творчого потенціалу дітей :
організований комфортний простір для занять хореографії;
життєтворчий оптимізм у процесі колективної творчості;
самовираження через музику, танцювальні етюди, власну хореографію;
сучасні постановки, динамічні виступи, гастролі;
колективний підхід до вибору репертуару;
радість колективного творчого зростання;
ініціатива і підтримка батьків;
координація дій, алгоритм, планування, організованість, дисципліна;
любов як основа творчості.
Для створення умов розкриття та розвитку творчого потенціалу дітей, формування у них стійкої мотивації до занять хореографією і досягнення ними високого творчого результату застосовую традиційні та інноваційні підходи.
Під час занять з дітьми багато уваги потрібно уділяти формуванню творчої особистості, яка поєднує креативні здібності з розвитком вольової, емоційної, мотиваційної сфер, з набуттям професійних знань, умінь. Здібність до творчості є в кожній дитині. Щоб це побачити, дітям треба давати можливість творити в будь-якій діяльності.
У процесі творчості дитина виявляє свої почуття, думки, росте як особистість. В кожній дитині є величезна творча енергія, і вона знаходить вихід в імпровізації, де головну роль відіграють емоційні стани та уява-фантазія. Джерелом створення образів в ігровій діяльності виступають їхні життєві ситуації із власного досвіду. Діти створюють обрані скульптурні композиції, імпровізують на казкові сюжети, фантазують в умовах вільного діяння.
Підсумовуючи значення хореографічної діяльності для розвитку особистості дитини, можна виділити її основні функції в цьому напрямку:
сприяти забезпеченню гармонійно-фізичного розвитку;
заохочувати до розвитку уяви;
стимулювати безпосередньо до переживання стану «м’язевої радості»;
задовольняти творче самовиявлення, самоствердження та самореалізацію дітей.
Для успішної роботи керівник повинен розбиратися в особливостях кожного віку. Уміло, відповідно до вікових особливостей розподіляти фізичне навантаження. А при формуванні репертуару і складанні плану виховної роботи просто неможливо обійтися без урахування психологічних особливостей кожного вікового періоду.
Відкриті стосунки між дітьми, педагогом та учнями, наявність здорового думки в колективі та активного творчого процесу спонукає дітей співвідносити інтереси особисті з груповими, колективними. У них виховується почуття відповідальності за інших, дисциплінованість, якщо у кожного є певний обов'язок і вони знають, що її ніхто не виконає. Це приносить дітям велике задоволення і, природно, їх активна позиція у колективі стає виразнішою.
Через групу можна впливати на кожну дитину, формуючи його інтерес, смак, поведінку. Кожна група - це частина колективу, і від того, наскільки правильно складаються відносини, залежить загальна моральна атмосфера.
В колективі створюються умови, у яких кожен вихованець може відчути причетність до розв’язання головних задач, що постають перед педагогом і учнем
Провідними потребами особистості стають:
самопізнання;
само спостережливість;
саморегулювання;
самооцінка;
здатність до рефлексії;
самостійна робота учасників.
Для надання стабільності, загальної значущості колективу необхідно його включення в більш широке коло спілкування з іншими колективами, звернення до інших жанрів і напрямах у мистецтві. Це допоможе дітям у творчому і людському спілкуванні. У них зміцнюється свідомість суспільної ролі своєї творчості, свого авторитету, усвідомлені стають мотиви поведінки.
Відкриті стосунки між дітьми, наявність здорової думки в колективі та активного творчого процесу спонукає дітей співвідносити інтереси особисті з груповими, колективними. У них виховується почуття відповідальності за інших, дисциплінованість. Це приносить дітям велике задоволення і, природно, їх активна позиція у колективі стає виразнішою. Так зароджуються лідерські якості. Особливо важливим віком у формуванні властивостей лідера є підлітковий вік. Щоб стати лідером вперш за все дитина має виховати в собі особистість.
Таки діти завжди вміють зацікавити інших дітей своїми думками. Вони не бояться відповідальності, не намагаються виділитися з натовпу. Їх і так видно, навіть якщо вони мовчки стоять. Самі того не розуміючи, вони привертають до себе увагу. Справжні лідери домінують у всіх сферах життя. Найчастіше - це сміливі і розумні люди, які не бояться приймати рішення і взяти на себе відповідальність за свої вчинки і вчинки інших людей.
Справжній лідер – найважливіший фактор успіху.
ПІДСУМКИ.
Танець – це здоров’я і краса. Він лікує тіло і душу. Танець – одне з найпрекрасніших подій, що може відбуватися з людиною, це символ життя і руху.
Формування особистості через хореографічне мистецтво є важливим засобом для подальшого розвитку дитячого таланту та виховання творчої, цілеспрямованої особистості, здатної до повноцінної життєдіяльності в суспільстві. Це виховує навички лідерства, які проходить шляхом саморозвитку, самовдосконалення та само дисциплінованості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.
1. Бех І.Д Особистісно зоріентованне виховання: Науково методичний посібник._К.: ІЗМН, 1998. - 204 с
2. Боген М.М. Фізичне вдосконалення як основне поняття теорії фізичної культури / М.М. Боген / / Теорія і практика фізичної культури . - 1997 рік . - № 5. - С. 18 .
3. Буренина А.І. Ритмічна пластика: Програму з ритмічної пластиці для дітей дошкільного й молодшого дошкільного віку. - СПб., 1997. - 128 с.
4. Іванов В. А. Основи хореографії / В. А. Іванов. - 2002.
5. Лисицька Т. С. Хореографія в гімнастиці / Т. С. Лисицька. - М., 1984.
6. https://busines.in.ua/osnovni-liderski-yakosti-yakym-povynen-buty-spravzhnij-lider/