Розправила б крила і вільно злетіла,
В ті радісні миті земного життя.
Де тепло під грубкою, ніжністю вкрила
Матуся, з любов'ю повила дитя.
А ти пахнеш легкою пінкою долі,
Що в глечик бабуся тобі налила.
Живильним нектаром смакуєш поволі,
Із кожним ковточком майбутнє життя.
Веселковий вогник з лампадки, малює
На стелі, ледь видимі тіні подій.
Хвилястою стежкою доля торує
В намолений рай моїх сонячних мрій.
02.03.2023. Заброда О.А.
