РОЗМОВА ДВОХ СИНИЧОК
Дві синички на тополі
Гомоніли про життя:
– Вже стають дерева голі,
Опустіли всі поля.
Сонечко чомусь не гріє,
Відлетіли журавлі,
Вітерець холодний віє,
Жовтий килим на землі.
– Промайнуло тепле літо,
У якому був розмай,
Духмяніли пишні квіти,
Грав пісенно небокрай.
– Скоро зимонька насіє
Скрізь пухкенького сніжку,
Заметіль дзвінка завіє,
Закружляє у танку.
– Нам нелегко буде взимку,
Як короткі стануть дні.
Від людей ми ждем підтримку –
Годівнички рятівні.
Де і крупи, і зернини,
А також сальце смачне,
Глоду ягоди й калини
І, звичайно, щось м'ясне.
Оксана Козак
04.11.2025
