Розгортаю старенький альбом...
Там у ньому дитинство сховалось,
Яке вчора плило за вікном
І на гойдалці тихо гойдалось.
Бігло босе на луг, там де кмин,
Де лелека у травах високих.
А сьогодні гірчить лиш полин,
Тягне стебла до зір яснооких.
Там ще вчора ромашки цвіли,
Із волошок сплітався віночок,
Незабудки синенькі росли
І дзвенів на галяві дзвіночок.
Конюшинка стелилась до ніг,
Дідусеві брикалися коні,
А сьогодні сумує поріг
І, мов сніг, вже посріблені скроні.
Десь дитинство згубилось між трав,
Заблукало у царстві казковім —
Там, де вітер любов колихав
І купав у промінні шовковім.
Там де льон і по пояс жита,
Де веселка краї мила в річці,
Де стежинка в майбутнє проста
І цукерки у срібній позлітці.
Розгортаю старенький альбом...
Між світлин бачу всі свої мрії.
Все минуло, промчалось бігом.
Тепер спогади серце лиш гріє.
Оксана Козак
