Працюючи певний час у ЗДО бачила різні ступені адаптації дітей до умов садочка. Спілкувалась з батьками, які звертались з різними проханнями в цей не легкий період. Вивчаючи різну методичну літературу ми знаємо визначення адаптації
(Адаптація - процес пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища). Зважаючи на вище перерахованеми знаємо, що процес адаптації у кожної дитини індивідуальний. Педагоги намагаються полегшити цей процес для дітей але забуваючи про свою адаптацію до нових діток... Ми знаємо, що повинні любити, виховувати, навчати і не зважаємо на свій психологічний стан... звісно, педагоги не перестають їсти та не плачуть зовучи свою попередню групу діток, але як же болить серденько коли ми відправляємо своїх до школи, ми ж їх навчили одягатись, малювати, дружити, бути охайними, трішки бешкетниками, а зараз необхідно починати все спочатку...ми думаємо,що готові, так потрібно але чомусь сумуємо, перживаємо перед невідомим ( новою групою людей, це потім вони стають рідненькими, найкращими...) наше хвилювання передається дітям,що істотно може вплинути на цей важливий процес...
Ми всі знаємо,що діти є дуже гарні емпати, їм часом не потрібно говорити - вони все відчувають... На адаптацію дітей дуже впливає стан їхніх батьків, особливо матусь адже найчастіше саме вони приводять діток до садочка.
Аналізуючи інформацію ми можемо сказати, що якби дорослі уміли "тримати себе", більше радіти, бути уважним до дрібниць то період адаптації дітей був би легшим....