Тополя з давніх-давен є українським народним символом. З цим струнким деревом ототожнювали гнучкий дівочий стан та гірку дівочу долю. Про тополю можна почути безліч пісень та послухати численні легенди. Одна з них оповідає про наступне. В далекому селі жила закохана пара - гарна молода дівчина Поля і юнак на ім'я Стріба. Одного дня Стрібу відправили в сусіднє село розвідати обстановку. Відправившись на завдання, Стріба ще здалеку побачив багато ворогів. Він стрімголов прибіг додому та розповів усім невтішні новини. Тоді люди вирішили заховати домашню худобу, майно і перечекати в горах те лихо. Бог блискавки і грому Перун побачив таку підозрілу поведінку і захотів розібратися, що ж трапилося. Та щойно він зійшов на землю, то побачив Полю. Молода дівчина припала йому до душі і він вирішив взяти її за дружину. Селяни зраділи, бо мати такого покровителя - це велика честь. А Стріба просто знепритомнів. Побачивши це, Перун сказав, що на чужому горі свого щастя не зробиш та вирішив, що дівчина буде нічия. Бог стукнув палицею об землю і там, де вона стояла, з'явилося струнке зелене дерево. Люди, які були ближче, бачили, що сталося, а ті, що стояли поодаль, запитували: "Де Поля?" І чули вони у відповідь: "То Поля". А хлопця Перун забрав з собою на небо і зробив Богом земних вітрів.
Серед вчених немає єдиної думки про кількість видів, що входять до даного роду дерев: за різними даними, всього налічується десь 100 видів, більшість з яких представляють собою дерева першої і другої величини, рідше - третьої величини. Висота їх досягає 30-40 м, а діаметр стволів - до 150 см.
Тополя - досить вимоглива порода. Вона потребує родючого і вологого грунту. Всі види тополь погано переносять застійне зволоження. Тополі дуже полюбляють світло, що проявляється вже на ранніх стадіях їх росту і розвитку (при нестачі сонячних променів вони різко знижують швидкість росту). Дерева зустрічаються по всій території України.
