Від 24 лютого ми з вами буквально живемо в російській рулетці. Ви ж розумієте, про що я? росіяни гатять по нашим містам навмання і тільки богові відомо, хто виживе у цій рашистській грі масового розстрілу. Мій допис присвячений сьогоднішнім діям чинної влади. Я не критикую владу, я намагаюся уникати таких дописів, я за демократію і приймаю вибір 73% українців.
Але по факту. Наталія Мосійчук отримала від Зеленського орден княгині Ольги. Нещодавня її цитата з інтерв'ю "камсамольскай правдє" від 29 травня 2022 року: «Взагалі ми всі ці роки займалися дурнею навколо мовного питання». Якщо я не помиляюся, це ж Наталія Мосейчук говорила про українців, які говорять українською та вимагають дотримуватися конституційного закону — українські гниди. Та сама Мосейчук, що «мову на хліб не намажеш» і «Захід втомився від України» напередодні великого вторгнення. Тобто я, українська гнида, тільки за те, що хочу, аби зі мною говорили українською мовою, яка прописана в Конституції України й є єдиною державною мовою на сьогодні. Дорогі мої, чому я називаю пані Наталю освітянкою, бо саме Наталія Мосейчук є активною натхненницею руху ЕдКемп в Україні, де вчить вчителів. Я не знаю, чому пані Наталія може навчити вчителів, працюючи на телебачені та виступаючи з такими провокаційними заявами проти мови.
Далі ще гірше. Скандальний і проросійський законопроєкт «Про медіа» фактично ліквідовує поступ української мови та повертає окупантів на телебачення та радіо.
Згідно норм законопроєкту: фактичне зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%, повернення артистів-рашистів на екрани, скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах, скасування нещодавно ухваленої заборони пісень російських виконавців тощо. Тут хочеться просто волати — НЕ МОВЧІТЬ! Якщо ви думаєте, що ваше слово не здатне змінити перебіг війни, то просто згадайте наступне...
Протягом останніх століть росія вбивала українську інтелігенцію. Було вбито мільйони, десятки мільйонів вчителів, письменників, митців, політиків, людей, які є носіями мови та культури. АЛЕ, чому сьогодні Україна досі існує та боронить свою державу і мову? Чому Україна вистояла таке тотальне знищення? Чи можливо було б уявити відродження після такого геноциду? Вистачило дуже маленького відсотка освітян, які продовжували вчити любити Україну, мову, читали Шевченка та Лесю Українку, зрощували українців з вірою в саму Україну. І о диво, пройшло кілька десятиліть, як ті одиниці освітян змогли змінити хід історії, інтелігенція сьогодні — це модно, як і бути українцем та бандерівцем.
Дорогі мої, ті кілька людей, що читають мене, звертаюся до вас з закликом — не мовчіть, коли у вас відбирають мову, бо вас так чи інакше хочуть вбити тільки, тому що ви народилися українцями. Не можна дозволяти міністру освіти під час війни толерувати путіна чи його вбивць. Не можна дозволяти приймати закони, де хоч на 1% намагаються скоротити мову. Не можна дозволяти називати себе «українськими гнидами» тільки тому, що ви хочете говорити своєю богом даною українською мовою в Україні.
У цій російській рулетці не всі ми виживемо, але ті з нас, кому пощастить більше, мусимо ще дуже багато зробити для очищення від росіянства та зросійщування, бо, як бачимо, росіяни не вміють програвати й нізащо не дадуть спокою, шукатимуть будь-яку щілинку, аби продовжити вбивати нас. Давайте нарешті знищимо росію хоча б в Україні! Ми господарі на своїй землі й маємо право НЕ МОВЧАТИ.
Пам'ятаймо, сьогодні Україна така сильна, бо її захищають звичайні українці, а не політики.
