Поширеність корупції на рівні школи безпосередньо протирічить засадам державної політики в освіті, серед яких є академічна доброчесність та нульова терпимість до будь-яких проявів корупції.
Найчастіше корупцію асоціюють лише з хабарями, тоді як «облич» у неї, насправді, чимало. «Подяки» за хороші оцінки, медалі чи інші досягнення учнівства, купівля тих чи інших довідок, збирання грошей на привітання до днів народження і свят для співробітниць/-ків управлінь освіти, створення педагогу зручного розкладу за додаткову плату – усі ці та багато інших подібних практик також вважається корупцією.