Роки пройшли аж надто швидко,
І все змінилось, загуло.
Старих знайомих вже не видно,
І друзів ,наче не було.
Аж надто швидко пролетіли
Яскраві, безтурботні дні,
Які давали нам надії,
І до вершин нових вели.
Змінились люди, долі, звуки.
Когось давно уже нема.
Лишився слід від їх науки
І щиросердна доброта.
Тепер нові вже виднокраї,
Нові дороги і стежки.
Когось любов палка чекає,
А хтось втомивсь від самоти.
Комусь малюють в небі зорі
Щасливу долю крізь роки,
А є такі, що мають волю,
Її лиш хочуть зберегти.
Усе проходить з плином часу,
А ти, назавше збережи
Високі ноти, щоб без фальші
Надалі по життю іти.
