Варіант 1. Конфлікт з дітьми
Найменша (двох- й трирічні) сваряться через елементарні речі – іграшки, які не поділили, повалені пірамідки та паски. Недостатнє оволодіння мовленнєвими навиками не дозволяє малюкам у повній мірі виразити своє невдоволення, і вони переходять на плач та фізичну силу, аби транслювати емоції, привернути увагу дорослих.
В 4-5 років діти вже розмовляють краще, відповідно, теоретично можуть вирішити непорозуміння. Але в цьому віці яскравіше проявляються лідерські якості й амбіції, тому можливі сварки через те, що одна дитина відмовляється грати з іншою або «ділити» друга/подругу із кимось ще.
Дошкільнята, незважаючи на розвинену самостійність вчинків та мислення, все ж не вміють досягати компромісу, тому що не можуть ставити себе на місце іншого. В 5-6 років діти часто сваряться, коли не можуть обрати єдиний формат у спільній діяльності.
Варіант 2. Конфлікт з батьками
Сльози та образи свого малюка вражають в саме серце. В такі моменти розум відходить на друге місце, активізується материнський інстинкт, що штовхає на необдумані слова та вчинки. Конструктивне рішення ситуації неможливе, якщо ви вдаєтеся до:
Невтручання. Звичайно, дитина має вміти вирішувати спори самостійно, але якщо, скажімо, агресор не здається, а малюк явно не справляється, саме час втрутитися вам.
Втечі від проблем. Перехід до іншої групи та навіть садка при виникненні конфліктів – не кращий вибір. На новому місці дитина буде взаємодіяти із такими ж живими людьми, та спірні питання не виключені.
Активної конфронтації. Імпульсивні мами можуть одразу переходити на особистості, не розібравшись у причині спору, що не дуже ефективно. Більш того, таку модель поведінки приміряє на себе ваша дитина й по можливості почне демонструвати її за зручної нагоди.
Заборон. Часто можна почути, як мами дають настанову: «Не грай з Дмитриком, він тебе ображає». Корінь зла тут материнський суб’єктивізм, який не дає зрозуміти – Дмитрик може й не бути агресором та саботажником, просто він не зміг дійти консенсуса із вашою дитиною.
Публічного покарання. Навіть якщо провина на вашому чаді, ви не повинні його карати на очах у всіх. Батьки для дитини – оплот стабільності, остання інстанція, де її приймуть будь-якою. Звичайно, вдаватися до заходів необхідно, але так, щоб це не било по самооцінці малюка.
