РІЗДВЯНА СВІЧКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Не прийду , мамо , я колядувати ,
Не буду , тату, більше віншувати ,
Не обійму обох і не пригорну ,
Мої голубки , з долею не спорю .
Поплачу і помолюсь за вас рідні ,
Для мене найдорожчі й самі світлі ,
Вже не зустрінете ніколи на порозі ,
І сум , і жаль , гіркі й пекучі сльози...
Різво було для вас великим святом
І радості , і щебету багато ,
За стіл сідала дружно вся родина ,
А мама з татом всміхнені й щасливі .
Засумувала хата , не святкує ,
Колядок , як колись бува , не чує ,
Сумує двір , лише одна калина ,
Одна весела спомину картина .
Вона всміхається яскраво , багрянисто ,
і прикрашає хату у намисто ,
А пташечка , як Ангел , прилітає ,
І пісню радісну співає і співає...
Бо світла пам'ять в домі проживає ,
Любов батьківська дім оберігає ,
І хоч зима холодна оселилась ,
Усе життя у споминах лишилось .
Різдво прийшло , до вас , мої рідненькі ,
Чи чуєш тату , а чи чуєш ненько
як на землі сьогодні колядують ?
Мовчання . Тиша . Може теж святкують ?
Яскраві зорі сяють ... а без звуку ,
І у душі - важкі думки розлуки ,
Запалю свічку , хай горить яскраво ,
В знак пам'яті про рідних тата й маму .
Різдво прийшло уже до мого дому ,
І у село , де батьківські пороги ,
З сльозима на очах за них молюся ,
Батьківської любові не зречуся .
Христос рождається , батьки мої кохані ,
Святкую тут , а думкою там , з вами
На небі й на землі славімо Бога ,
До Бога є одна для всіх дорога .
Автор: Тамара Франчук-Шандрук
