Різдво, кутя - зібрались за столом,
Вже є своя сім'я, вже діток маю.
Та подумки біжу в своє село,
В хатину, що із тисячі, впізнаю.
Колись родиною збиралися ми тут, -
Бабуся готувала в печі страви...
Туди наосліп я знайшла б тепер маршрут,
Помчала б і покинула всі справи!..
Дідусь у грубку ще підкине дров,
Онуки їдуть - визначна подія!..
Нема бабусі... І дідусь в той світ пішов,
Ніколи більш не збудеться ця мрія.
Не буде того, що було колись,
Чогось у мить усі чужими стали.
Бабусю, ти там з неба помолись,
Щоб знову поріднились, побратались...
------------------------------------
Цінуйте, в кого ще можливість є,
Частіше до стареньких приїжджайте!
Та теплу згадку про життя своє
І дітям, і онукам передайте!
© Людмила Степанишена
