Річка Ірпінь стала справжньою Захисницею Києва!
Росіяни планували зайти в Київ впродовж перших трьох діб, спокійно проїхатися танками з житомирського та чорнобильського напрямку.
Але їх зупинили. І допомогла ЗСУ саме річка Ірпінь. Там, вона впадає у Київське море, нижче Лютежа біля Демидова, місцеві затопили заплаву, в яку вгрузла ворожа техніка. Це дало час розгорнути артилерію і зупинити росіян у напрямку Вишгорода.
Ворог пішов правіше, на Гостомель, Бучу, Ірпінь, але оскільки всі мости там були зірвані, перейти цей унікальний природний рубіж - річку Ірпінь - рашисти не змогли.
Вони будували понтонні переправи. Але навесні річка була повноводною. А понтонні переправи нищили ЗСУ (наприклад, у районі Мощуна).
PS. Інформація є загальновідомою, Генштаб публічно говорить про оборону по річці Ірпінь, а на фото - Ірпінь в районі Томашівки.
Наші геніальні предки зі стратегічної та тактичної точок зору дуже вдало обрали місце для Києва. Зі сходу його прикривав повноводний Дніпро, а півночі і північного заходу - болотиста річка Ірпінь, з півдня-річка Стугна. На річці Ірпінь були також дві сильні фортеці-Білгород (тепер селище Білогородка) і фортеця Вишгород (тепер місто Вишгород) -західні оборонні форпости столиці Київської Русі.
Річка Ірпінь завдовжки 162 км мала широку болотисту долину, що перешкоджало проходженню ворожої піхоти та кінноти і неодноразово захищало древній Київ.
Наприкінці 1930-х років по річці Ірпінь було створено першу лінію оборони Києва, для чого по правому, високому березі річки було споруджено ДОТи (довготривалі вогневі точки). 11 липня 1941 р. до річки Ірпінь вийшли частини 13-ї танкової німецької дивізії, які застрягли в болотистій долині річки і частково були знищені радянською артилерією. Тут їхній наступ захлинувся.
Стратегічну та тактичну важливість долини Ірпеня ще раз було доведено в наші дні, коли доблесні захисники Києва підірвали міст через Ірпінь, а споруджений путінськими військами понтонний міст через Ірпінь знищили. В результаті ворожі війська вперлися в залиту водою болотисту долину річки-рятівниці, яка тисячоліттями захищала Київ.
Детальніше про те, як долина річки Ірпінь разом із нашими бійцями зупинили ворожу техніку, читайте в інтерв'ю самих захисників Києва https://www.bbc.com/ukrainian/features-60747432
Полк "Азов" показав розбиту путінську техніку, яка плаває в річці Ірпінь https://vechirniy.kyiv.ua/news/63200/
Річка Ірпінь знесла понтонні мости ворогів https://www.ukrinform.ua/.../3434417-cerez-pidnatta-vodi...
Однак цього могло й не статися. Ми повинні робити висновки зі своїх помилок, щоби не повторювати їх у майбутньому. На жаль, за радянських і пострадянських часів військове стратегічне і тактичне значення долини річки Ірпінь не враховувалося. У 1970-х роках долина річки Ірпінь була значно осушена, сама річка була спрямована і перетворена на канал, що, до речі, сприяло постійним торф'яним пожежам та катастрофічному обмілінню річки.
У 2020-х роках забудовники міста Ірпінь, що знищили тотальною забудовою весь зелений центр міста, вирішили почати забудову і заплави річки Ірпінь. Так, запланований майбутній заказник "Ірпінський затишок" - дивом уцілілий шматочок соснового лісу площею близько 20 га, що знаходиться поруч із заплавою річки Ірпінь, незаконно був відданий під котеджну забудову. А мер Ірпеня із цього приводу заявив ЗМІ, що він нібито про це нічого не знає.
Якби заплава річки Ірпінь була забудована, то путінським окупантам не було б важко асфальтом швидко через неї перескочити. І бої велися б вже на вулицях Києва.
Другий важливий момент - це наявність у річці Ірпінь води. На жаль, тотальне знищення лісів по берегах рік у нашій країні призводить до їх масового обміління. Ще недавно Десною плавали «Ракети». Нині цього немає, бо в Десні мало води. Колись повноводна річка Рось влітку 2015 р. взагалі пересохла https://24tv.ua/.../jekologicheskaja_katastrofa_v...
Якщо подивитися на карту, то на берегах річки Ірпінь залишилося дуже мало лісів. Цей ліс є основним джерелом талих вод, що підтримують водопостачання річок Унава та Ірпінь. Основний приплив води річки Ірпінь забезпечує її притока Унава, де в районі Фастова завдяки заповіднику "Урочище Унава" збереглося близько 1 тис. га прибережного лісу. Цей ліс є основним джерелом талих вод, що підтримують водопостачання річок Унава та Ірпінь. Тому важливо його зберегти.
Володимир Борейко, КЕКЦ