Художній фільм «Амелі» режисера Жан-П'єр Жене є таким, що найбільше після його перегляду запам’ятовуєш враження. Ти немов переглянув багато картинок із незвичними персонажами, інтер’єрами, захопленими камерою миттєвостями життя Парижу і окремих людей.
Героїня фільму Амелі у виконанні дивовижної Одрі Тоту немов грається із запропонованими їй обставинами, залучаючи у свою гру оточуючих. І в калейдоскопі зрежисованих нею подій опиняються і сусіди, і батько, і колеги, і людина, яка може стати "призом", на який заслуговує фантазерка.
Фільм легкий та небанальний, як казка-експромт: ти не знаєш, яка на перший погляд дурниця спаде на думку автору за мить. І, як казка, він про загальнолюдські цінності: про право бути собою, про повагу до «нестандартності», про небайдужість і тактовність, про культурне різноманіття, про добро і любов.
У фільмі Амелі випадково знаходить у своїй ванній кімнаті схованку, в якій лежить бляшана коробка із дитячими «скарбами». Такою «шухлядкою із скарбами» може стати цей кіношедевр для поціновувачів щирого та креативного мистецтва.