РЕСПІРАТОРНА МІКОПЛАЗМЕННА ІНФЕКЦІЯ - гостре інфекційне захворювання з інтоксикацією та ураженням респіраторних органів.
Збудник – мікоплоазми. Вони займають проміжне місце між вірусами
( теж здатні проходити через фільтри) і бактеріями ( здатні культивуватись у безклітинних середовищах).
Джерело інфекції - хвора людина або носій мікоплазм.
Шлях поширення – повітряно-крапляний.
Патогенез: основний процес розвивається у слизових оболонках носоглотки, гортані, трахеї, бронхах і альвеолярній тканині. Іноді – зміни у печінці, суглобах, лімфатичних вузлах. Некроз епітеліальних тканин, набряки.
Інкубаційний період – від 4 до 25 днів, частіше – 7-14.
Дві основні клінічні форми:
1.Гостре респіраторне захворювання у вигляді фарингиту, ринофаренгиту, ларингофарингиту, бронхіту
2.Гостра пневмонія.
Ускладнення : отити. Синусити.
Гостра мікоплазменна пневмонія – починається гостро, висока температура, сухий кашель, який потім стає вологим із слизовою гнойною мокротою. У частини хворих- збільшується печінка, діарея, блювоти, метеоризм.
Ускладнення: ексудативний плеврит, менінгоенцефаліт, міокардит.
Профілактика : як і раніше визначена.
