Релігійний туризм — це найдавніший, але не найчисленніший вид туризму, коли люди подорожують групами або індивідуально з метою паломництва або місіонерства. Слово «паломництво» походить від назви пальмової гілки, із якою жителі Єрусалима зустрічали Ісуса Христа. Для християн це подорож до Святої землі та інших географічних місцевостей з метою поклоніння й молитви. Богомольця, що здійснює таку подорож, називають паломником, або пілігримом (із латин. — мандрівник, чужинець). В інших релігіях також є аналогічні звичаї: Хадж у мусульман, Кора в релігіях Індії, Непалу й Тибету тощо.
За даними Всесвітньої туристичної організації, щорічно понад 330 млн осіб здійснюють паломницькі подорожі. Паломництво індуїстів до Курукшетри в штаті Хар’яна (Індія) є найдавнішим у світі та практикується до сьогодні.
Найбільш відомими місцями паломництва є: Велика Мечеть Мекки і Мечеть Пророка в Медині (Саудівська Аравія), Святиня імама Хусейна в Кербелі (Ірак), Святині Імама Рези в Мешгеді і Фатіми Масуме в Кумі (Іран), Святилище Богоматері Фатіми в Кова-да-Ірія (Португалія), базиліка Богоматері Гваделупської в Мехіко (Мексика), церква Різдва Христового у Віфлеємі (Палестина), Західна стіна (Стіна Плачу) у Єрусалимі та священні води річки Йордан (Ізраїль), базиліка Святого Петра в Римі (Італія) і багато інших.