Складне й відповідальне завдання стоїть перед школою – створити та реалізувати модель успішного, компетентного та конкурентно здатного випускника школи.
Життя ставить вимоги до випускника школи ХХІ століття, який повинен :
швидко діяти та приймати рішення в нестандартних умовах;
навчатися протягом усього життя, самостійно здобувати необхідну суму знань, формувати досвід;
працювати з сучасними інформаційними технологіями, системами, різними джерелами інформації, бути комунікабельним не тільки в межах своєї держави.
Активізація пізнавальної діяльності учнів, вироблення в них умінь творчо розв’язувати навчальні завдання, систематично поповнювати свої знання самоосвітою, застосовувати набуті знання на практиці – важливі завдання, які стоять сьогодні перед школою. Розв’язування задач і виконання вправ дає можливість організувати пізнавальну діяльність учнів на творчому рівні, бо аналіз задачі, пошуки шляхів її розв’язання і саме розв’язування – усе це творчі процеси, які дають можливість виховувати в учнів інтерес до змісту вивченого матеріалу, перетворювати знання учнів у стійкі переконання, формувати науковий світогляд, встановлювати міжпредметні зв’язки між основами наук, що вивчаються в школі, в першу чергу між географією та математикою, виробляти в учнів систему вмінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності.
Робота пов’язана із розв’язуванням задач різного характеру і змісту, створює умови для поглиблення знань учнів про кількісні і якісні показники, які характеризують процеси та явища в живій природі.
Саме географічні знання дають можливість кожній людині протягом усього життя свідомо сприймати інформацію про розвиток і зміни в природі, господарстві, суспільстві, житті населення. Сьогодні школярі мають не лише отримати географічні знання, а й навчитись застосовувати їх в нестандартних життєвих ситуаціях, активно адаптуватись до участі в житті суспільства. Саме вміння розв’язувати географічні задачі забезпечить учням можливість навчитись використовувати набуті знання на практиці.
Велику пізнавальну цінність мають завдання, які складені учнями самостійно на основі застосування прикладів із життя і практики. Наприклад: а) підрахуйте площу вашого городу; б) підрахуйте врожайність картоплі на вашому городі; в) намалюйте план вашого городу у вибраному масштабі; г) підрахуйте, за скільки днів можна викопати картоплю з вашого городу, якщо буде працювати 1 чоловік, бригада з певної кількості чоловік, або скільки потрібно чоловік для того, щоб викопати картоплю за вказану кількість днів;
Зв’язок математики з життям і практикою є найдієвішим засобом реалізації одного з принципів навчання – забезпечення прикладної спрямованості предмета. Це дозволяє учням зрозуміти життєву необхідність знань, отриманих в школі, їх взаємозв’язок. В цьому полягає велике виховне значення такого навчання.
Пріоритетним завданням, яке сьогодні стоїть перед сучасною шкільною географією, є розвиток творчої особистості учня. Цьому сприяє формування в учнів практичних вмінь і навичок, особливо, розв’язування різноманітних задач і вправ. Вони не лише дозволяють закріпити вивчений теоретичний матеріал уроку, але й розвивають логічне мислення, загальну ерудицію, просторову уяву, здатність учнів аналізувати будь-який об’єкт чи сучасну проблему, що містить географічні аспекти.
Як зазначає О. Топузов, географічна навчальна задача – це «об’єктивна інформація, сформульована в словесній або знаковій формі у співвідношенні між визначеними (відомим) і невизначеними (невідомим) “умовами”».
Температура комфорту для зберігання картоплі взимку – +2-+40С. Чи вигідно буде побудувати овочесховище на вершині гори, якщо її висота 360 м, а температура біля підніжжя +10.
У торговельній мережі температура зберігання загартованого морозива не повинна перевищувати –12 0С. Чи можна зберігати морозиво довше 2 діб в коробці, котра стоїть на вершині 7200 м над рівнем моря, а температура на рівні моря +100?
Територія лісу на карті масштабу 1 : 100 000 має форму прямокутника із сторонами 42 мм і 57 мм. Визначте площу лісу в гектарах. Розв’язання: Спочатку переводимо числовий масштаб карти в іменований – в 1см – 1 000м. Площа (S) прямокутника обчислюється за формулою: S = a b, де а –довжина прямокутника, b –ширина прямокутника. а = 57мм = 5,7см b = 42мм = 4,2см 12 а прямокутника на місцевості становить = 5,7см 1 000 м = 5 700м b прямокутника на місцевості становить = 4,2см 1 000м = 4 200м ! Пригадаємо га = 100 арів. Ар = 100 м2 , тому га = 100 100м2 = 10 000м2 . Отже, площа (S) прямокутного лісу = (5 700м * 4 200м) : 10 000м2 = 2 394 га.
Відстань 2 000 км між містами на карті становить 8 см. Який масштаб карти? Розв’язок: M = L/ l = 200 000 000cм/8см = 25 000 000 1: 25 000 000 - числовий масштаб; в 1 см – 250км – іменований масштаб.
Якою буде температура повітря в Карпатах на висоті 2 км, якщо біля підніжжя вона становить 20°С ? Розв’язання:1) 1 000 м - 6° 2 000 м – х° х = 2 000 м*6°/1 000 м = 12°С – з підняттям угору на 2 км температура знизиться на 12°С. 2) 20° - 12° = 8°С – температура на вершині Карпат.
