Значення гри на ранньому етапі розитку дитини
Цінність раннього навчального впливу давно підмітив народ: ним створені дитячі пісеньки, потішки, іграшки і ігри, які водночас і розважають, і навчають маленьку дитину. Наприклад, така випробувана віками потішка, як «Ладі-ладусі», примушує дитину прислухатися до того, що говорить дорослий, стежити за його діями, наслідувати їх (плескати в долоні, піднімати руки, опускати їх на голову). Народ створив чудові твори — потішки, примовки, які вчать дітей тонкощів рідної мови. Деякі примовки спонукають наслідувати нескладні звукосполучення, оволодівати різними мовними інтонаціями. Інші містять у собі незамінний матеріал для вправляння дітей у вимовлянні звуків.
Значення дидактичних ігор і занять для виховання дітей раннього віку
Серед розмаїття ігор, які проводяться в дошкільному закладі, значне місце посідають дидактичні ігри. Вони особливі тим, що створюються дорослими й пропонуються дітям, наповнені конкретним змістом і супроводжуються певними правилами. Це — навчальні ігри, й педагоги широко послуговуються ними як засобом виховання та навчання для розширення уявлень дошкільнят, закріплення набутих знань і формування вміння використовувати їх на практиці, для полегшення та пожвавлення процесу навчання. Адже, коли розумове завдання розв'язується в ході доступної для дітей діяльності, яка зберігає ознаки гри, це дарує малим велику радість.
Методика проведення дидактичної гри
Найчастіше в дидактичній грі існують правила, які зобов'язують дітей:
- діяти по черзі;
- відповідати, коли запитують;
- слухати товариша;
- не заважати грати іншим;
- виконувати правила;
- визнавати свої помилки тощо.
Проводячи дидактичну гру, педагог має враховувати індивідуальні особливості вихованців: комусь загадати важчу загадку, а комусь — легшу; сором'язливу дитину слід підбадьорити, а ту, яка недостатньо володіє мовою, частіше залучати до розмови, повторення правил тощо й тим самим розвивати її мовлення. Щоб виконати цю вимогу, слід уже під час підготовки та продумування гри визначити дітей, на яких треба звернути особливу увагу: одних залучити до активної ролі, в інших, навпаки, дещо стримати ініціативу, щоб їх не наслідували, коли гра розгортається в жвавому темпі. Педагог, особливо не дуже досвідчений, бачить жвавих і моторних дітей, але ж він має залучити до активної участі й сором'язливих. Керівництво грою має бути спрямову-вальним (через взаємини дітей), але ненав'язливим.
