Своїми розмірами поступається тільки Свитязю.
На піщаному дні озера є дві продовгуваті западини, між якими розміщений підводний пагорб.
З півдня Пулемецьке щільною стіною обступають ліси. Саме в них в роки німецько-фашистської окупації діяв один з партизанських загонів.
На березі озера стоїть така собі вежа, з якої чудово спостерігати красу природи озера. Особливо чудовими виходять світлини, зроблені тут у час заходу сонця.
Тут завжди панує тиша. Лише час від часу в неї вривається пташиний крик, привертаючи увагу до безкрайого синього неба, що відбивається, ніби в дзеркалі, в чистій озерній воді.
Дивовижна природа, з якою ви досягнете душевної гармонії, сприятливо вплине на нервову систему, і додому ви повернетеся справді відпочилими, умиротвореними, спокійним, і готовим до подальшої праці.