УДК 37.16 ББК 74.200.55.Ж15
Жадан О.М., практичний психолог, учитель початкових класів та основ здоров’я КЗ «Шелудьківський ліцей ім. Ю.Є. Кравцова» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, спеціаліст вищої категорії, старший учитель
Черкашина О.В., практичний психолог, вчитель основ здоров’я КЗ «Зідьківська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Г.І.Ковтуна» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, спеціаліст вищої категорії.
Психолого-педагогічні умови адаптаційного періоду навчання у 5 – 6 класах: через призму концепції Нової української школи
На сьогодні в освітянському загалі одним із найбільш обговорюваних питань є концептуальні аспекти базової середньої освіти нової української школи (далі НУШ). Особлива увага приділяється першому, адаптаційному періоду, який припадає на навчання у 5 – 6 класах. Чому його визначено як адаптаційний? Що може стати основою в навчанні здобувачів освіти молодшого підліткового віку? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання.
Так, базова освіта передбачає два цикли:
адаптаційний – 5-6 класи;
базове предметне навчання – 7-9 класи.
У стандарті зазначено, що вони враховують вікові особливості розвитку, індивідуальні особливості та потреби учнів і дадуть змогу просуватися індивідуальними освітніми траєкторіями. Отже, провідним супроводом адаптаційного періоду можна вважати психологічний для всіх суб’єктів освітнього простору, оскільки очевидними є концептуальні орієнтири НУШ: закладення бази «…свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей.» [4, с. 22]
Першим етапом у формуванні професійних маркерів педагога щодо надання освітніх послуг здобувачам 5 – 6 класів є вивчення психологічних особливостей молодшого підліткового віку.
У Новій українській школі будуть виявляти індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. Саме тому, ми розглянемо психологічні особливості цього віку через призму вікової педагогіки та психології.
Вчені вважають, що підлітковий вік характеризується вакуумом мотивації, але водночас вона характеризується прагненням до самоствердження. Підлітковий вік часто називають “критичним”. У психології критичними називають такі періоди розвитку, коли організм має підвищену сензитивність (чутливість) до якихось певних зовнішніх і внутрішніх впливів, дії яких саме в цей (і ні який інший) період розвитку мають особливо важливі, безповоротні наслідки. Такі періоди часто супроводяться психологічною напруженістю, перебудовою. У психології вони мають назву “вікових криз”. Це складні стани, які характеризуються більш-менш вираженою конфліктністю. Вони є істотними, статистично нормальними, тривають не довго за часом (до року). Їх називають нормативними життєвими кризами, на відміну від “ненормативних” – таких, як невротичні які мають в основі випадкові, особливі обставини (наприклад смерть батьків). Нормативна криза підліткового віку відрізняється від інших криз (1,3 і 7 років) біль-шою тривалістю за часом і силою. Їх проявами є бурхливі негативні реакції з приводу будь-яких дій дорослих. Якщо такий стан триває надто довго і бурхливо, це може вказати шкільному психологу на наявність “ненормативної” кризи у підлітків. Якщо дорослі чуйно ставляться до підлітків, знають, розуміють і враховують їхні вікові особливості, то можливий так званий безкризовий розвиток дитини, тобто криза проходитиме у згладженій, не агресивній формі. Підлітковий вік у своїх проявах не однорідний і має певні етапи. Так, деякі психологи (наприклад, Шерлота Блер) вбачають у підлітковому віці дві фази – негативну і позитивну. Вік негативної фази у дівчаток припадає приблизно на 11-13 років, а у хлопчиків – на 14-16. Негативна фаза характеризується почуттям тривоги, занепокоєності, роздратованістю, диспропорцією у психічному та фізичному розвитку, агресивністю і т.д. Це період внутріш-нього метушіння, суперечливих почуттів, абстрактного бунту, меланхолії та зниженої праце-здатності. Позитивна фаза наступає поступово. Її прояв можна побачити у почутті єдності з природою, в умінні по-новому сприймати мистецтво. З’являється новий світ цінностей, по-треба в інтимно-особистісному спілкуванні, коханні, мріях. У психології існує розподіл на молодший і старший підлітковий вік. Вони мають певні розбіжності. Так для молодшого підлітка новоутворенням є здатність до ідентифікації, для старшого – почуття самостійності і перше кохання. У підлітковому віці відбувається бурхлива взаємодія, взаємопроникнення зовнішньо-го середовища і внутрішнього світу дитини. У процесі цієї взаємодії йде розвиток самосві-домості підлітка. У зв’язку з цим для нього стає можливим більш глибоке і широке розуміння інших людей. Соціальний розвиток, що приводить до утворення особистості, набуває у самосвідомості опору для свого подальшого розвитку.
ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕДУЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У школярів 5-го класу істотно змінюється зміст діяльності – ведучою стає суспільно корисна діяльність. На новому рівні протікають психічні процеси. Якісні новоутворення ха-рактеризуються інтенисивністю проявів відбувається якісне зрушення в розвитку самосві-домості, у результаті чого в підлітка формується уявлення про себе як про дорослу людину. Прагнення до дорослості і самостійності, критичне ставлення відношення до навколишніх, уміння підкорятися нормам колективного життя визначають всі інші особливості – поведінки, спрямованість активності. Підлітковий вік характеризується значними змінами в будові тіла, у протіканні фізіо-логічних процесів, статевим розвитком.Зміни що відбуваються в цьому віці, мають пряме відношення до рухової діяльності підлітка.
ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ
Неодмінною умовою правильного виконання вправи в процесі його засвоєння є усвідомленість, розуміння виконуваних дій. Під усвідомленістю дій варто розуміти дифференційованість відчуттів, правильність сприйняття, чіткість уявлень, здатність аналізувати. У зв’язку з цим необхідно враховувати наступні особливості пізнавальних процесів підлітків. При сприйманні предмета в підлітків велику роль грає перше враження. Разом з тим тим підліток здатний до тонкого аналізу сприйманих об’єктів. Сприйняття його більш змістовне, послідовне, планомірне, що дає можливість формувати спостереження як цілеспрямоване організоване сприйняття. Мислення в підлітка (особливо в 11 – 12 років), значною мірою носить конкретно-образний характер. При засвоєнні знань підліток прагне обпертися на наочний матеріал. Тому величезне значення має застосування при аналізі дій чітко намальованих плакатів, піктограм із найважливішими елементами вправ. У той же час мислення в підлітковому віці стає більш логічним, системним, доказо-вим і обґрунтованим, розвивається здатність самостійно аналізувати, порівнювати, узагаль-нюватиУ цьому віці яскраво виявляється бажання проникнути в сутність явища, зрозуміти йо-го причину, установити зв’язки між окремими предметами і явищами. Основний засіб фор-мування чітких уявлень підлітків – вимога правильно словесно описати виконувану вправу. Зв’язок рухового центру з другою сигнальною системою є основою цілеспрямованого, усвідомленого виконання дії. Важливою психологічною умовою правильного засвоєння і виконання вправ є організація уваги. Увага підлітка стає усе більш довільною. Займаючись цікавою і важливою справою, підліток може зберігати тривалий час стійкість і високу інтенсивність уваги. У ньо-го виробляється уміння швидке концентрувати і чітко розподіляти свою увагу. У той же час спостереження показують, що в підлітків увага значна погіршується в порівнянні з молод-шими школярами. Це пояснюється багатьма причинами причинами. По-перше, змінюються умови життя й навчання підлітків. Світ вражень і переживань у них значно розширюється. Серйозніше стають пропоновані до них вимоги, багатобічне – обов’язку. У результаті увага часом не може справитися з великоб кількістю вражень і переживань, зосередитися на чому-небудь одному. По-друге, нерідко причиною поганої уваги може стати неврівноваженість процесів збудження і гальмування, особливо при тривалій одноманітній роботі, що зв’язано з процесом статевого дозрівання. Нарешті, неуважність підлітка може бути результатом поганого виховання уваги в молодшому віці. Тому вирішальне значення у вихованні і розвитку уваги підлітка має правильна організація його роботи: у нього не повинно бути ні часу, ні бажання, ні можливості відволікатися.
ЕМОЦІЙНА СФЕРА ПІДЛІТКІВ
У підлітковому віці емоційні переживання якісно змінюються, тому що змінюються і самі відносини підлітка з навколишнім світом. Більш складними стають відносини з дорос-лими, з однолітками, особливо з однолітками іншої статі. По-новому підлітки починають відноситися до навчальної діяльності і самим собі. Усе це є джерелом різноманітних, складних, нерідко суперечливих переживань. Разом з тим, незважаючи на загальний більш високий рівень розвитку емоційної сфери в цей період, прояви емоцій недостатньо стійкі. Підлітковий вік характеризується підвищеною емоційною збудливістю, імпульсивністю, перевагою збудження над гальмуванням, швидкою зміною настрою, схильністю до афектів – жагучому, різкому і бурхливому вираженню пережитих почуттів.
Отже, коротка характеристика підліткового віку має такий вигляд:
1. Підлітковим ми називаємо вік з 10 до 15 років з нормативною кризою в 13 років (яка може зміщуватися за часом). Він характеризується спадом успішності, зниженням працездатності, дисгармонійністю у внутрішній будові особистості, відмирання насамперед усталеної системи інтересів, негативним, протестуючим характером поведінки.
2. Однією з головних тенденцій підліткового віку є переорієнтація спілкування з дорослих на однолітків.
3. Провідною діяльністю для даного періоду є інтимно-особистісне спілкування, яке будується на основі морально-етичних норм.
4. Характерним новоутворенням є “почуття дорослості”, розвиток самосвідомості і самооцінки, інтересу до себе, як до особистості, критичне ставлення до оточуючих, уміння підкоряти свої інтереси нормам колективного життя, здатність до ідентифікації.
5. Діяльність (навчальна, організаційна, трудова, пізнавальна тощо) спрямована на систему відносин в різних ситуаціях.
Саме тому,педагог має орієнтуватися на:
– Фізіологічні особливості дитини, початок пубертатного періоду, розвиток когнітивної сфери учнів уяви, процеси запам’ятовування, які протікають гірше на фоні психофізіоло-гічного розгальмування для адекватного відображення зовнішньої реальності й саморегуляції емоційного стану, й поведінки.
– Розуміння і осмислення змісту педагогами, класними керівниками ідеї адаптаційного періоду.
– Індивідуальний підхід до учня, його можливостей, щоб не послабити нервову систе-му, не занизити самооцінку і мотивацію до засвоєння знань.
– Розвиток і реалізація здібностей учнів.
– Формування цінностей та ідеалів.
– Створення програми адаптаційного періоду
– Проведення батьківських зборів для виявлення очікування батьків в зв’язку з навчанням їхньої дитини в школі, ознайомлення з матеріалами адаптаційного періоду.
Г. А. Цукерман називає цей період своєрідною ініціацією в новий віковий сенс, в нову систему відносин з дорослими, однолітками, самим собою. Звідси і завдання – “вирощування” власних правил взаємодії на основі реального досвіду співпраці.
Для успішного проходження адаптаційного періоду необхідно:
– Створити атмосферу довіри, добрих відносин, комфортності, взаємопідтримки
– Діагностувати причини дезадаптаційного періоду
– Виявити ресурси розвитку самої дитини, а також можливості сім’ї і школи
– Звернути увагу до “різноголосиці” вимог
– Введення самоконтролю і самоорганізації
– Підбір корекційно розвиваючої програми, враховуючи як причини дезадаптації, так і виявлення ресурсів з ціллю дорозвитку необхідних структур дитини в штучно створених умовах і перенесення сформованих навичок в соціальну ситуацію розвитку дитини.
Зусилля всіх учасників освітнього процесу спрямовані на персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі молодшим підлітком видів, форм і темпу здобуття освіти. Тож стає зрозумілим визначення навчання у 5 – 6 класах НУШ адаптаційним періодом, значення створення на перших етапах здобування базової середньої освіти сприятливого освітнього середовища, безпечного і толерантного за своєю сутністю.
П’ятикласники
П’ятий клас - це просто диво,
Їх не можна зупинить,
Всі допитливі, рухливі,
Просто з гір швидкий потік.
Завжди хочуть знать багато,
Буть попереду усіх,
Працювати скрізь завзято,
Наче купа мурав’їв.
На уроках так активно
Здобувають всі знання,
Що у вирій вмить закрутять,
Як ота хуртовина.
Вчителі весь час готові
«Ждать» від «живчиків» сюрприз,
І у них напоготові, педновинок цілий віз.
На подвір’ї – це спортсмени, «реактивні літаки»,
І до вчителя гурьбою мчать як бистрії жуки.
Ось такий цей вік цікавий, потребує море сил,
Знань, умінь, зусиль чимало
Для досягнень спільних мрій!
Автор Черкашина О.В.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
Выготский Л.С. Проблема возраста. //Собр. соч.: в 6 т. М.: Педагогика, 1982 – 1984.
Ельконін Д.Б. Дитяча психологія. Москва: Академія, 2006. 384 с.
Жадан О.М. Формування життєвих цінностей у молодших підлітків як стратегія в контексті сучасної освіти. / Актуальні проблеми освітньо-виховного процесу в умовах карантинних обмежень та дистанційного навчання: збірник наук. пр. Харків: ТОВ «В СПРАВІ», 2021. 376 с.
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. /Гриневич Л. та ін. Міністерство освіти і науки України, 2016. 34 с.