Стрес призводить до зміни гомеостатичної рівноваги у організмі людини. Гомеостаз — це ідеальний стан організму (дихання, кров'яний тиск, інтенсивність вироблення гормонів тощо), необхідний для функціонування та розвитку.
Людина перебуває вдома та працює на віддаленні. Усі так роблять у наш неспокійний час. Тіло в цей момент здійснює безліч непомітних, але дуже важливих процесів. Відбувається потрібний темп дихання, підтримується необхідний для спокійної роботи відповідний (теж спокійний) серцевий ритм і кров'яний тиск, повільно протікає оновлення клітин тіла, яким настав час «на спокій», та їх замінюють нові клітини, яким «скрізь у нас дорога». Проводиться робота з підготовки до репродуктивних завдань (розмножуватися теж колись потрібно і до цієї важливої події потрібно бути готовим, а не як завжди).
Але різко за вікном лунають сигнали повітряної тривоги і чутно вибухи від роботи ППО. Людський організм миттєво реагує на це тотальною зміною пріоритетів. Йому вже не до розмноження та не до боротьби з повільними хворобами. Виживати треба тут і зараз. Тому боротьба з раковими клітинами і тканинами, що відмирають, миттєво припиняється. Потрібна клітинам глюкоза мчить із зон зберігання у м'язи. Зіниці розширюються, серцевий ритм частішає, дихання теж переходить у режим «супер інтенсив».
Щоправда, наступного разу, сидячи біля вікна за улюбленим ноутбуком, людина і свідомо, і несвідомо прислухатиметься до звуків за вікном і чекатиме на черговий сюрприз від «братнього» народу. Звісно, що і організм теж буде у постійній бойовій готовності. Тобто йому хронічно буде не до розмноження та омолодження.
Тобто якщо ми надто часто «вмикаємо» наші реакції на стрес, то хронічний характер постійного ввімкнення стає руйнівним.
Реакція на стрес життєво важлива для виживання. Проте не менш важливими є і навички роботи зі стресом, які можна натренувати. Грубо кажучи, нам потрібно навчитися не тільки «вмикати» сигнал тривоги, а й «вимикати» його.
Допомагають у такому разі такі правила:
Фізична активність. Нам потрібно буквально «втекти» від небезпеки. Тіло отримує фізичну активність і завершує звичний цикл відпрацювання стресу.
Фрустрація. Негативні емоції мають бути проявлені. Скарга чи навіть плач допомагають зняти емоційну напругу. Не можна тримати все у собі.
Переадресація агресії. Якщо ви відчуваєте гнів після стресу, життєво необхідно перенаправити його в безпечне русло. Каналізувати, інакше кажучи. Головне — не перенаправляти його на близьких чи випадкових перехожих. Раптом вони теж потребують переадресації — а тут ви!
Соціальна підтримка. Людина — соціальна істота і звичайне людське спілкування містить колосальний терапевтичний ресурс. Нам потрібне спілкування з іншими представниками нашого виду. Інакше стрес лише посилиться.